Мамакаєв Магомет Амайович

Мамакаєв Магомет Амайович
Народився	16 (29) грудня 1910 або 1910[1]  Ачхой-Мартан, Грозненський округ, Терська область, Російська імперія
Помер	2 серпня 1973(1973-08-02)[2]  Грозний, РРФСР, СРСР[2]
Поховання	Ачхой-Мартан
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	державний діяч, письменник, поет
Alma mater	Комуністичний університет трудящих Сходу (1930)
Знання мов	чеченська
Роки активності	1926 — 1973
Членство	СП СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Магомет Амайович Мамака́єв (псевдонім — Магомет Тур; нар. 29 грудня 1910, Ачхой-Мартан — пом. 2 серпня 1973, Грозний) — чеченський радянський письменник, поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1934 року^[3].

Народився 16 [29] грудня 1910(19101229) року в селі Ачхой-Мартані (нині Ачхой-Мартановський район Чечні, Російська Федерація) в селянській сім'ї. Рано залишився круглим сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення школи брав активну участь у комсомольському житті Чечні і 1926 року Чеченським оргбюро ВКП(б) був направлений на навчання в Москву до Комуністичного університету трудящих Сходу^[3]. У 1927 році став членом ВКП(б). Навчання закінчив у 1930 році.

Після здобуття освіти, повернувся до Чечні. У 1930 році обіймав посаду секретаря Урус-Мартановського окружкому ВКП(б), потім був членом пропгрупи ЦК ВКП(б). У 1931 році працював заступником редактора газети «Грозненський робітник»; упродовж 1931—1934 років — у Чеченському обкомі ВКП(б). Одночасно протягом 1930—1934 років за сумісництвом очолював Чеченський науково-дослідний інститут мови, літератури та історії. У 1934—1935 роках був слухачем Вищої школи партійних працівників при ЦК ВКП(б). Після повернення з Москви працював заступником начальника «Грозхімбуду», завідував відділом шкіл та науки Чечено-Інгуського обкому ВКП(б), був редактором газети «Ленінський шлях». У період із 1930 по 1937 рік обирався членом пленуму та бюро обкому ВКП(б), депутатом Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР^[3].

У 1937 році був ув'язнений у Грозному. Після звільнення 1940 року його знову заарештували в Елісті і до 1956 року він перебував у таборах на півночі СРСР — в Ігарці^[4].

У 1960 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві і того ж року став редактором альманаха «Орга». Помер у Грозному 2 серпня 1973 року. Похований на околиці села Ачхой-Мартана, на цвинтарі «Айсет-Кешнаш»^[5].

Друкуватися почав з 1926 року. Серед творів:

Автор праці «Чеченський рід (тайп) в період його розкладу».

Перекладач творів Тараса Шевченка, Володимира Сосюри.

• Орден Трудового Червоного Прапора;
• Орден «За громадянську мужність» (посмертно; за величезний внесок у становлення чеченської літератури, громадянську мужність, принциповість та чесність, виявлені у відстоюванні прав чеченського народу, заслуги у збереженні культурної та історичної спадщини чеченського народу, багаторічну публіцистичну та громадську діяльність)^[4].

• В місті Урус-Мартані на часть Магомета Мамакаєва названо вулицю^[6];
• У грудні 2013 року в селі Ачхой-Мартані відкрився літературно-меморіальний музей Магомета Амаєвича Мамакаєва^[4].

• Мамакаєв Магомет Амайович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 419.;
• Мамакаев Магомет Амаевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Мамакаєв Магомет Амайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Мамакаев Магомет Амаевич // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 644. (рос.)