Мандрика Андрій Леонтійович

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Андрій Мандрика. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.

Андрі́й Лео́нтійович Мандри́ка (1700 (?), Кобижча — після 1784, Мандриківка, Катеринослав) — сотенний осавул Кобизької сотні Київського полку^[1]. Засновник і першопоселенець селища Мандриківка.

Народився близько 1700 року в містечку Кобижча, Кобизької сотні, Київського полку^[2].

Походить з козацької старшини, представник реєстрового козацького роду Мандрики, відомого з першої половини XVII сторіччя^[3]. Онук кобизького сотника Василя Андрійовича^[3][4] та син товариша Кобизької сотні Леонтія Васильовича Мандрик^[1].

З 1730 року — осавул Кобизької сотні^[2].

1731 року перебрався до Царичанки, де будувалася фортеця Української укріпленої лінії. Одружився близько 1737 року в Царичанці і мав трьох синів: Кирила (1738), Давида (1744), Пантелеймона (1749)^[2].

За службу отримав земельну ділянку на річці Прядівці, де оселився з родиною 1754 року. На військово-топографічній карті 1861 року поселення родини Мандрик зветься Пантелеймонівка (Мандрикіне)^[5], згодом воно увійшло до села Преображенка Дніпровського району.

Наприкінці 70-х років XVIII сторіччя Андрій Мандрика мешкав на правому березі Дніпра біля слободи Половиця, на східному схилі дніпровського пагорба навпроти Станового острова, де мав зимівник. Разом з Лазарем Глобою, Гнатом Каплуном та ін. він опікувався будівництвом Петропавлівської церкви у Половиці 1779 року^[6][7].

Коли на місці Половиці 1784 року було засновано губернське місто Катеринослав, частина колишніх мешканців Половиці оселилася поблизу зимівника Андрія Леонтійовича, що поклало початок селищу Мандриківка^[8][9].

Дата смерті Андрія Мандрики достеменно невідома, це сталося після 1784 року.