Митронов Іван Ілларіонович
Іван Ілларіонович Митронов (рос. Иван Илларионович Митронов; нар. 1913 — пом. 1969 (?)) — російський радянський футболіст, нападник. Найбільше відомий своїми виступи за московські клуби ЦБЧА та «Металург». ЖиттєписНа першість МосквиІван Мітронов розпочав займатися футболом наприкінці 1920-их років у команді Робітничого будинку «Пролетарська Кузня» (РБПК), яки обєднував спортивну молодь Замоскворіччя з заводу Динамо імені Кірова, а також заводів Паробуд, АМО і Трубоз'єднання[1]. Митронов дебютував у команді 1928 року, коли клуб після вдало проведеного сезону в другому ешелоні першості Москви, стартував у вищій лізі чемпіонату міста, граючи тут нарівні з провідними клубами — «Динамо» або «Харчовик». У 1930 році РБПК розформували і майже всі його гравці перейшли до новоствореного «Торпедо»[2]. Але Іван залишився в команді при заводі Динамо, де й грав у нижчих лігах на першість міста майже до самого початку проведення першостей СРСР, коли його помітили тренери однієї з провідних команд, чемпіона Москви осені 1935 року — ЦБЧА. Щоправда, того ж року Митронов грав уже в «Сталінці». ЦБЧАПерший, 1936 рік, у ЦБЧАА вийшов для Івана вдалим. У 15 поєдинках двох чемпіонатів і кубку забив 6 м'ячів. Але, головне, в рік дебюту Мітронова в складі армійців вперше проводилися чемпіонат та Кубок країни, і вийшло так, що саме цього форварду випало забити відразу декілька історичних перших м'ячів. Окрім іншого, йому часто приписують й перший гол в історії ЦСКА в чемпіонатах країни, він же перший гол у Москві в чемпіонатах країни — 23 травня 1936 року в ворота «Червоної Зірки» (перемога ЦБЧА 6:2). Але, за повідомленнями кореспондентів-очевидців з «Червоного Спорту», багатотиражки заводу Червона Зоря і Робочої Москви історичним голом відзначився Щавелєв (за повідомленням «Праці» це взагалі був Шелагін)[3]. Що ж стосується безсумнівних голів, то Мітронов забив перший в історії м'яч армійців у кубку країни — 26 липня в Актюбінську місцевому «Динамо» в 1/32 фіналу кубку (52-га хвилина, підсумковий рахунок 4:0)[4]. І перший в історії гол у головному московському дербі на найвищому рівні — в чемпіонатах країни. Сталося це за повідомленням кореспондента І. Юр'єва з Червоного спорту наступним чином:
У наступному матчі йому підкорилося ще одне історичне досягнення — перший хет-трик армійців у чемпіонатах країни. Сталося це 26 вересня 1937 року в Ленінграді на стадіоні імені Леніна в гостях у місцевого «Динамо». За повідомленням Г. Гільфа з Червоного спорту:
Ці три м'ячі залишилися єдиними в чемпіонаті 1937 року для Митронова, а в червні відзначився своїм останнім голом за ЦБЧА — в кубку одеситам. У міжсезоння ЦБЧА і «московський» Металург здійснили своєрідний розмін нападниками — Іван відправився до «сталеварів», а у зворотний бік відправився молодий Григорій Федотов, який щойно забив свої перші 5 м'ячів у вищому дивізіоні. «Металург»Перший час розмін пішов на користь усім учасникам. Обидва клуби покращили свої результати і вперше взяли медалі національної першості — «армійці» срібло, а «сталевари» — бронзу. За 3 передвоєнних сезону Митронов забив 42 м'ячі за «Металург», стабільно потрапляючи в 5-10 найкращих бомбардирів сезону та двічі відкрив рахунок в матчі з колишньою командою в 1939 році. Але за останніми з Федотовим й іншим екс-сталеваром Капелькіним на чолі вже не могли наздогнати — обидва матчі Металург програв 2:3[7] та 1:6[8]. Армійці ще раз взяли медалі, а «Металург» в свою чергу вилетів у 1940 році. Роки війниУ сезоні 1941 року московські команди «Торпедо», «Локомотив», «Крила Рад» і «Металург» були розформовані, а з їх гравців були створені дві збірні профспілкових команд — «Профспілки-1» та «Профспілки-2». Митронов потрапив у другу команду. Команда встигла провести 10 матчів, останній — 18 червня проти «Стахановця», 0:1[9]. Мітронов забив 4 м'ячі та став найкращим бомбардиром клубу на той час. 22 червня почалася війна, чемпіонат зупинений, і більше команда «Профспілки-2» ні в яких змаганнях участі не приймала. Незважаючи на зупинку матчів чемпіонату країни, футбол у країні тривав. Команди московських майстрів, зокрема, відкрили змагання на першість міста. При цьому профспілкова реформа московського футболу була майже повністю скасована — збірні «Профспілки-2» і «Профспілковий-1» розформували і знову відродили «Крила Рад», «Локомотив» і «Торпедо» (а «Металург» — поки немає). У «Торпедо» Митронов почав участь в матчах першості і кубку міста[10]. Паралельно Іван навіть встиг попрацювати на шефському заводі торпедівцям — ЗІЛі. Як писав Червоний Спорт:
Дограти московський футбольний сезон 1941 року все ж не вдалося, він був перерваний в середині жовтня на момент найбільшого наближення німців до міста[12]. Зате в чемпіонатах Москви 1942 — весняний та осінній, Митронову в складі «Торпедо» вдалося провести по повній програмі[13]. У другій групіПісля того, як самі потенційно продуктивні роки Мітронова витрачені на воєнний час, повернутися на рівень вищого дивізіону йому вже не вдалося. Повоєнні роки його кар'єри припали на змагання дивізіоном нижче — у другій групі, як вона тоді називалася. Тут він змінив 3 команди — «Стахановець» зі Сталіно, московський «Харчовик» (не плутати з клубом «Харчовики» — прабатьком «Спартака» наприкінці 1920-их) і відроджений після війни рідний московський «Металург», який в ці роки вже сходив зі сцени. З початком 1950-их «Металург» знову зник, щоб відродитися в 1960-ті під назвою «Серп і молот», але колишніх висот клуб вже ніколи не досягав. Закінчив кар'єру Митронов в 1951 році граючим тренером однойменного клубу — «Металург», з міста Боровичі Новгородської області. Помер Іван Іларіонович у 1969 році[14]. Статистика виступівВказані сезони тільки в національних чемпіонатах і кубках. Регіональні та міські змагання не вказуються.
ДосягненняКомандні
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia