Міноносці Tb 74 T

Торпедний човен у міжвоєнний час
Проєкт
Назва:	Торпедні човни Tb 74 T
Будівники:	Stabilimento Tecnico Triestino
Оператори:	Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Будівництво:	Tb 74T 28 серпня 1913; Tb 75T 20 листопада 1913; Tb 76T 15 грудня 1913; Tb 77T 30 січня 1914; Tb 78T 04 березня 1914; Tb 79T 30 квітня 1914; Tb 80T 03 серпня 1914; Tb 81T 06 серпня 1914
У експлуатації:	1915-1916
Основні характеристики
Тип:	Торпедний човен
Водотоннажність:	262 т, повна 267,3 т
Довжина:	57,8 м
Ширина:	5,8 м
Осадка:	1,5 м
Двигуни:	2 котли Yarrow, 2 парові турбіни Parsons
Рушій:	2
Швидкість:	28 вузлів
Дальність плавання:	2800 миль при швидкості 10 вузлів
Екіпаж:	41 ос.
Озброєння:	2 × 66 мм L/30 1 × 8 мм Станковий кулемет 4 × 450 мм ТА

Торпедні човни Tb 74 T належали до Цісарсько-королівського флоту Австро-Угорщини. Загалом було побудовано 8 човнів, що прослужили під прапорами інших країн до кінця 2-ї світової війни. Згідно з устроєм імперії човни цієї серії збудували на австрійській верфі, на відміну від човнів класу Tb 82 F, збудованих на верфях належних угорській частині імперії. Згодом було збудовано модернізовані човни класу Tb 98 M.

Технічний Комітет Крігсмаріне у березні 1910 видав технічні умови для проектування нових торпедних човнів водотоннажністю у 250 т. Для зменшення вартості проекту було зменшено на 2 вузли проектну швидкість (28 вузлів). Перший човен серії замовили 16 січня 1812 на верфі Stabilimento Tecnico Triestino у Трієсті. Це був перший торпедний човен флоту з паровою турбіною Parsona. Озброєння човнів змінили із запланованих трьох 66 мм гармат і трьох торпедних апаратів до двох гармат і чотирьох 450 мм ТА. На час спуску на воду торпедним човнам вже не надавали назв, а присвоїли номери від 74 до 81 та літеру Т від верфі у Трієсті. Від 21 травня 1917 на човнах флоту усунули літери із позначень човнів.

Під час війни човни використовували для охорони великих військових кораблів, конвоїв, боротьби з підводними човнами, постановки мін, пошуку пошкоджених гідролітаків. В час війни не був втрачений жоден з човнів цього класу.

Завдяки високим технічним даним після війни човни не порізали на металобрухт, а використовували у флотах інших держав. Човни Tb76, Tb77, Tb78, Tb79 передали флоту Югославії, де їм присвоїли позначення Т1, Т2, Т3, Т4. Човен Т4 усунули з флоту 1932 після пошкоджень завданих скалами, а згодом човен Т2 (1939).

Після початку війни човни Т1, Т3 захопили італійці і ввели до свого флоту. Після капітуляції Італії Т1 перебрався до Мальти, потім знаходився до 1958 у флоті Югославії під назвою "Golenica". Тоді встановили нові 66 мм гармати, другий кулемет.

Після окупації Італії Т3 захопили німці, надавши йому позначення TA 48. Човен передали флоту Хорватії (серпень-грудень 1944), потім з хорватським екіпажем ввели до Крігсмарини. Потоплений авіацією союзників 20 лютого 1945 у Трієсті.

Човни Tb75, Tb76, Tb80, Tb81 передали флоту Румунії, де їх назвали "Viforul", "Vartejul", "Vijelia", "Sborul". Перші три човни виключили з флоту 1932 року. Човен "Sborul" перебув нову війну. Кормову гармату замінили 37 мм зенітною, додано 20 мм великокаліберний кулемет, додано системи встановлення мін та знято торпедні апарати. У вересні 1944 був захоплений СРСР і перейменований на "Муссон". Після жовтня 1945 повернений Румунії і знаходився у її флоті до 1958 року.

Торпедні човни (Torpedoboote) (нім.) [Архівовано 26 січня 2013 у WebCite]

• Robert Gardiner, Randal Gray Conway's All The World's Fighting Ships 1906-1921. Annapolis, Md.: Naval Institute Press, 1985, ISBN 978-0-87021-907-8.
• В. Петянин, М. Барабанов. Корабли Второй мировой войны. ВМС Балканских государств и стран восточного Средземноморья, Морская Компания 3/2007, Москва.
• Z. Freivogel: Kriegsmarine in der Adria 1941-1945, Marine-Arsenal Band 40, Podzun-Pallas-Verlag, 1998, ISBN 3-7909-0640-9