Місто дівчат
«Місто дівчат» (англ. City of Girls) — роман американської письменниці Елізабет Ґілберт, виданий 2019 року; розповідає історію дівчини Вівіан у Нью-Йорку 1930—1940-х років та піднімає тему жіночої свободи та сексуальності. ІсторіяЗа словами авторки Елізабет Ґілберт, вона роками мріяла написати роман про розпусних дівчат, якою була сама та багато яких знала, і вона відчувала, що західному літературному канону бракує історії про жінок із активним сексуальним життям і чиє життя від цього не руйнується. Авторка протягом чотирьох років готувалася до написання роману: опитувала 90-річних жінок про їхнє сексуальне життя, вивчала театральний світ Нью-Йорка 1940-х років, зокрема в театральному відділі Нью‑Йоркської публічної бібліотеки, та читала багато романів, написаних між 1935 та 1955 роками, аби правильно передати мову того часу[1]. Роман презентували 4 червня 2019 року в Нью-Йорку, він вийшов у видавництві Riverhead Books[en][1]. СюжетРоман починається у формі мемуарів літньої жінки, яка розповідає у листі поки невідомій читачам Анджелі про дев'ятнадцятилітню себе — Вівіан Морріс, дівчину з заможної американської сім'ї консервативних поглядів, яку щойно відрахували з престижного коледжу. Батьки відправляють доньку на Мангеттен до ексцентричної тітки Пеґ — власниці невеличкого, бідного та дуже своєрідного театру «Лілея». Її талант до шиття виявляється потрібним в театрі. Поступово дівчина опиняється у справжньому вирі довоєнного богемного життя з усіма його барвами та блиском. Тісна дружба з розкутими актрисами, яскраві дослідження власної сексуальності, вечірки, робота над незвичними виставами, найгарніші сукні, ріки алкоголю і відчуття цілковитої свободи — те, з чого складалось життя Вівіан її першого року у Нью-Йорку[2]. Один прикрий випадок повністю руйнує весь цей розкішний бурлеск, довжиною у пів книги та майже два роки життя, після чого починається «реальне» життя Вівіан, яке виявилось не менш цікавим і значно глибшим, хоч і сповнене вже не лише веселощами, а й війною та гіркими втратами. Роман охоплює життя Вівіан з 1940 по 2010 роки, поступово героїня дорослішає, разом із цим міняється і атмосфера книги. Але тема місця жінки у світі, її дослідження себе та власної сексуальної свободи супроводжує читача впродовж усього роману, довжиною в життя[3]. ЕкранізаціяУ листопаді 2019 року стало відомо, що за сюжетом роману знімуть художній фільм: права на екранізацію придбала компанія Warner Bros. Продюсеркою виступить Сью Кролл, сценаристкою — Мішель Ешфорд[4][5].
КритикаРоман був схвально прийнятий критиками. Так, оглядач із «Вашингтон пост» Рон Чарльз писав, що «Місто дівчат» — надзвичайно приємна книга, яку не завадило б мати у відпустці під час дощового тижня. За його словами, авторка роману «точно знає свій шлях у магазині вінтажних суконь, бо [у книжці] описано стільки вбрань, що замість того, аби класти її на полицю, варто повісити її в шафі». Чарльз також відзначив почуття гумору Елізабет Ґілберт: «У найкращих уривках її дотепні діалоги виблискують, як діаманти в шампанському»[6]. Українське видання «Vogue Ukraine» писало: «Якщо ви любите історії а-ля „Секс і місто“ – світські, смішні і гламурні, то ви напевно проковтнете „Місто дівчат“ протягом максимум двох-трьох вечорів, бо ця книжка справді як шампанське»[7]. Редакторка «Обзервер» Стефані Меррітт назвала роман «теплим і мудрим»[8], авторка та оглядачка «Санді таймс» Доллі Олдертон — «гламурним, сексуальним та переконливим»[9], а Роуен Пеллінг із видання The Spectator[en] описав роман як «виховання в любові та райдужну насолоду»[10]. Нагороди та номінації
Український переклад
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
