Нагаєва Зарема Садиківна

Нагаєва Зарема Садиківна
Народження	30 серпня 1949(1949-08-30) (75 років) Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна (підданство)	СРСР  Узбекистан  Україна  Росія
Навчання	Ташкентський державний технічний університетd (1972)
Діяльність	архітекторка, викладачка університету
Праця в містах	Ташкент і Сімферополь
Науковий ступінь	доктор архітектури (1998)
Вчене звання	професор
Заклад	Ташкентський державний технічний університетd, Кримський інженерно-педагогічний університет, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва, Кримський федеральний університет імені Володимира Вернадськогоd і Tashkent Institute of Architecture and Civil Engineeringd
Нагороди
Батько	Sadyk Nagaevd

Нагаєва Зарема Садиківна (нар. 30 серпня 1949, Ташкент) — узбецька і українська архітекторка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.^[1]

Своє дитинство провела в Узбекистані. В 1972 році закінчила Ташкентський політехнічний інститут (архітектурний факультет).

До 1999 року була викладачем в Політехнічному інститутів Ташкенті. ЇЇ проєкти: адміністративно громадський центр у Хіві, музично-драматичні театри в Ургенчі, Коканді,Ташкенті (Узбекистан).

З 1991 року в Криму. Їй належить проєкт генерального плану мікрорайонів Камянка, Біле в Сімферополі. Ескізний проєкт культурно-етнографічного центру і генеральний план мікрорайону Ізмаїл-бей в місті Євпаторії. В Кримсько-татарському академічному музично-драматичному театрі та комплексі «Відродження» при Кримському інженерно-педагогічному університеті у співавторстві створила інтерєри. А також у співавторстві центральну мечеть у Сімферорполі.

Отримала Шевченківську премію у 2005 році за скульптурний комплекс «Відродження» разом з групою: головним архітектором, скульптором, автором оформлення концепції та автором скульптурного комплексу.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.