Німці в Хорватії
Німці Хорватії — офіційно визнана автохтонна національна меншина Хорватії, що за законом обирає свого спеціального представника до хорватського парламенту, як і представники одинадцятьох інших нацменшин.[2] У державі налічується понад 2900 осіб, які вважають себе німцями, більшість із них — дунайські шваби. Хорватські німці здебільшого зосереджені у східній Славонії в районі навколо Осієка (нім. Esseg). ЕтнологіяЦя етнічна громада традиційно населяла північну Хорватію та Славонію. У ранній новий період вони переселялися з інших земель Габсбурзької монархії, а на території сучасної Хорватії переважно заселили територію Військового порубіжжя.[3] Дунайські шваби, що оселилися в Західній Славонії, зазнали сильної хорватизації.[4] Хорватська інтелігенція визнала німецьку меншину тільки в 1865 році.[3] Історія З розпадом Австро-Угорської імперії і заснуванням Королівства сербів, хорватів і словенців німці Хорватії стали меншістю. 1920 року вони створили культурну асоціацію «Культурбунд», але 11 квітня 1924 року міністр внутрішніх справ Светозар Прибичевич розпорядився її заборонити.[5] За наступного уряду Любомира Давидовича і Демократичної партії заборону було скасовано. 1922 року було створено Партію німців (нім. Partei der Deutschen).[6] Вона існувала до її заборони в 1929 році в контексті диктатури короля Олександра. За переписом 1900 року, німецьке населення Хорватії сягнуло 85 781 особи. Австро-угорський перепис 1910 року засвідчив 134 тис. німців.[7] Проте у зв'язку з вигнанням німців після Другої світової війни це число різко впало.[8] У повоєнний час 100 000 югославських німців втекли в Австрію.[9] Цього населення не торкнулася Потсдамська угода, що перешкодило їхній репатріації в Німеччину.[9] Союзники розглядали їх як громадян Югославії та домагалися їх репатріації туди.[9] Однак 4 червня Комуністична партія Югославії видала указ, яким позбавила югославських німців громадянства.[9] Відтоді їхнє майно було конфісковано, а більшість їх осіла в Німеччині та Австрії. Декому вдалося потрапити назад у Югославію і повернутися до своїх домівок.[9] В історично переважно німецькому містечку Чеминаць в 1906—1907 роках побудували парафіяльну церкву Пресвятого Серця Христового.[10] 1945 року німецьке населення міста було вимушене покинути домівки. Після демократичних змін у Хорватії в 1990 році колишні мешканці міста, які проживали переважно в Німеччині, полагодили церкву. Однак 10 квітня 1992 року в ході хорватської війни за незалежність храм спалили сербські сили.[10] 2001 року уряд Хорватії на різних рівнях посприяв його ремонту, який було проведено до 2005 року.[10] 1996 року Хорватія та Німеччина підписали угоду щодо полегшення позначання німецьких могил у Хорватії з часів двох світових воєн.[11] У Пулі, Спліті та Загребі є німецькі військові кладовища.[12] 2005 року хорватський уряд ухвалив комплексний закон про повернення націоналізованого австрійського майна його законним власникам.[13] ДемографіяЗгідно з переписом населення Хорватії 2011 року, у цій країні проживає 2965 німців.[1]
ГеографіяОсновні раніше заселені німцями місцевості у Славонії включають:
Багато німецьких поселень було у прилеглій області Срем (Syrmien), там навіть досі є село під назвою Ніємці. Основні місцевості в хорватській частині Срему, раніше заселені німцями, включають:
Німецькі поселення в Західній Славонії:
КультураОрганізаціїНімці та австрійці утворили Товариство німців та австрійців Хорватії.[14] У Осієку є німецький культурний центр, а в районі міста працює невелика кількість німецьких шкіл. Після падіння комунізму та зі здобуттям незалежності Хорватії меншина проводить щорічну наукову конференцію під назвою «Німці та австрійці в хорватському культурному колі».[15] АнтропологіяПрізвищаДо прикладів хорватизованих німецьких прізвищ у Хорватії належать: Ajhner (Eichner), Bahman (Bachmann), Birer (Bührer), Ceglec (Ziegler), Cukerić (Zucker), Flajs (Fleiss), Fresel (Fressl), Goldštajn (Goldstein), Gotvald (Gottwald), Helfrich (Helfricht), Hohšteter (Hochstädter), Kunštek (Kunst), Majer, Majerić, Majerović (від Mayer/Meyer/Meier), Šmit (Schmidt), Šnidarić, Šnidaršić (Schneider), Špic (Spitz), Špicmiler (Spitzmüller), Šturmer (Stürmer), Šuflaj (Schufflei), Šuper (Schupper), Švarc (Schwarz), Tabajner (Tappeiner), Tišlarić (Tischler), Tunkel (Dunkel), Vinšer (Wünscher), Vitman (Wittman) тощо.[16] Серед прізвищ, які зберегли свою початкову форму, найпоширеніші такі: Mayer/Meyer, Schmidt, Hermann, Bauer, Wolf, Fischer, Schneider, Schwarz, Richter, Müller, Zimmermann, Wagner.[16] Відомі представники
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
![[1]](http://www.lib.utexas.edu/maps/historical/shepherd/austria_hungary_1911.jpg){kind=link}