Проба Руф'є — ДіксонаПроба Руф'є — Діксона — тест для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні. Тест розробив французький лікар Джеймс-Едвард Руф'є (1875—1965). Як метод медико-спортивного контролю запропонував лікар Діксон в статті 1950 року. Був широко поширений у 1980-х роках у Франції для оцінки фізичного стану спортсменів. Тест може давати значну похибку, зокрема попри високі показники кардіолог і ЕКГ серця можуть не виявити жодних порушень. Проте він широко використовується для розподілу школярів за трьома групами на уроці фізкультури: спеціальна, підготовча, основна.[1] Методика проведення обстеженняПри обстеженні людина спочатку проводить 5 хв у спокійному стані сидячи або лежачи. Після цього підраховується пульс за 15 секунд (P1). Потім здійснюється 30 присідань за 45 секунд (може використовуватися метроном). Зразу ж після цього підраховується у стані спокою пульс за перші 15 секунд (P2) і останні 15 секунд (P3) першої хвилини після закінчення навантаження. Оцінка тестуванняРезультати оцінюються за індексом, що визначається за однією з формул, пульс береться за хвилину:
Стан працездатності серця поданий у таблиці:
Особливості оцінювання дітейВ Україні індекс Руф'є використовується з метою дозволу та розподілу на групи для уроків фізичної культури з 2009 року. Враховується вік дитини.
На практиці виявилося, що до основної групи за результатами тестування потрапляє менше половини дітей. Причиною цього може бути недотримання умов тестування (нерівномірне присідання, неточні вимірювання пульсу). Крім того дитина може бути здоровою, але з високим індексом через те, що вона веде малорухомий спосіб життя, не готова до фізичних навантажень. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia