Пушкарьов Олександр Симонович
Олександр Симонович Пушкарьов (нар. 1 червня 1924, м. Орськ, Оренбурзька губернія — пом. 24 квітня 2003) — радянський та український державний діяч, перший секретар Зміївського районного комітету КПУ (1959—1988, з перервою), кавалер орденів Леніна (1976), Жовтневої Революції (1973), Трудового Червоного Прапора (1966, 1971), «Знак Пошани» (1958). БіографіяОлександр Пушкарьов народився 1 червня 1924 року в місті Орськ Оренбурзької губернії (тепер — Оренбурзької області) в Росії в родині працівника залізниці. Закінчивши школу, став працювати на залізниці. Пізніше проходив службу в лавах Червоної армії. Брав участь у Другій світовій війні, зокрема, у боях за Харківщину. Після війни повертатися на батьківщину не захотів, працював у газеті на Харківщині, на Зміївській МТС, обіймав посаду секретаря зонального районного комітету КПУ, до якого входили Чугуївський та Харківський райони. У 1957 році став другим секретарем Зміївського районного комітету КПУ. У 1959 році обійняв посаду першого секретаря Зміївського районного комітету КПУ, на якій перебував до 1988 року з невеликою перервою[1]. За часів керівництва Олександра Пушкарьова Зміївським районом були побудовані Зміївська ДРЕС, Зміївська овочева фабрика, нові школи, клуби, теплиці, ферми, районна поліклініка. Значну увагу він приділяв упровадженню нових технологій, зокрема, в рамках співпраці із Чехословаччиною. Помер Олександр Пушкарьов 24 квітня 2003 року. Нагороди
Пам'ятьНа честь Олександра Пушкарьова на будівлі Зміївського районного суду, у якій раніше розташовувався райком, 20 грудня 2003 року було урочисто відкрито меморіальну дошку[2]. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
