Вперше цей субдіалект описав каталонський філолог Алкубе (кат.Alcover) на початку XX ст.
Морфологія
Втрата кінцевого -n перед закінченням множини -s у таких словах, як canços — «пісні́» (літературною мовоюcançons).
Присвійні займенники у чоловічому та жіночому роді однини мають одну форму: meu, teu, seu – la meu camisa (літературною мовою la meva camisa).
Деякі прикметники, що закінчуються на [-w] у чоловічому роді, не додають закінчення -a у жіночому: blau – «синя» (літературною мовою blava).
Для займенників наш /ваш уживанішими є регіональні форми nostro['nostru], vostro['βostru] замість літературних nostre, vostre.
Граматика
Деякі дієслова з закінченням -ir у неозначеній формі набувають закінчення -ere або -er (як у французькій мові): fugir → fúger (у кумарці Баш-Ампурда).
Дієслово ser — «бути» використовується у минулому доконаному часі (кат.perfect) замість дієслова haver: Jo no som fumat ni som begut mai – «Я більше не палив та не пив», літературною мовоюNo hé mai fumat ni begut. У першій особі однини це дієслово набуває форм som, só, також вживається літературна форма sóc: Sóc vist que passava une persona – «Я бачив, що хтось пройшов».
У першій особі однини теперішнього часу у дієслів першої дієвідміни замість закінчення -o вживається закінчення -i: jo parlo → jo parli. Ця риса є спільною як у північнокаталанському діалекті, так і у північному перехідному субдіалекті.
Сардинська мова: Сардинськаsrd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro); Інші південнороманські мови: Сассарськаsdc ▪ Корсиканськаcos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)