Розумне місто Розумне місто (англ. Smart City) — ефективна інтеграція фізичних, цифрових і людських систем в штучному середовищі заради сталого, благополучного і всебічного майбутнього для громадян. Так визначення надано Британським інститутом стандартів (BSI). [1] Розумне місто — це єдина система, в якій органічно взаємопов'язані міські комунікації, інформаційні технології передачі даних та пристрої IOT (інтернет речей). Мета та завдання «розумного міста»Мета створення «розумного міста» — покращення та спрощення управління містом, благоустрій міського середовища, забезпечення безпеки та підвищення якості життя жителів міста. Сучасні інформаційні технології виконують в «розумному місті» три важливі завдання:
Важливим завданням «розумного міста» є забезпечення громадської безпеки. Застосування камер відеоспостереження і фотофіксації, засобів відеоаналізу, засобів зв'язку та комп'ютерних інформаційних технологій дає можливість забезпечити безпечне міське середовище, комфортне для проживання. Система «розумного міста» функціонує за рахунок безперервної обробки та поновлення даних, що надходять з інформаційних каналів.[2] «Розумне місто» здатне самостійно простежити за належним рухом транспорту і пішоходів, за ситуацією в громадських місцях, за лікарнями і школами. Таким чином, система «розумне місто» надає можливість повернути людині такий важливий ресурс, як час, за рахунок економії його в галузі транспорту, онлайн надання адміністративних послуг, телемедицини.[3] З точки зору безпеки, «розумне місто» повинне навчитися самостійно стежити не тільки за цим, але й за електромережами, газо- і водопостачанням, безпекою у транспорті, станом тепломереж і водостоків і т. ін. Одним з перших Smart City був курортний Сантандер (Іспанія) з населенням 180 тис. осіб. На початку реалізації проекту Smartsantander у 2011 році оброблялася інформація з 16 тис. датчиків, встановлених тільки в центрі міста. Датчики повідомляли про забрудненість повітря, інтенсивність руху транспорту, вільні місця на парковках, заповнення сміттєвих контейнерів і т. д. Всього здійснювалося з десяток високотехнологічних проектів з бюджетом в 60 млн євро. Одержану інформацію мерія використала для економії вуличного освітлення, поліпшення збору відходів і розвантаження доріг. Огляд 2023 року показав, що озеленення міст сприяє зменшенню захворюванності на серцево-судинні патології та сприяє більшій фізичній активності жителей міста.[4] Класифікація «розумних міст»Експерт у сфері урбаністики Білл Хатчінсон запропонував зрозумілу класифікацію розумних міст версії 1.0, 2.0 і 3.0:
Одним з небагатьох мегаполісів, що піднялися на такий рівень, став Сінгапур: навесні цього року він очолив двадцятку кращих «розумних міст», рейтинг яких склали спільними зусиллями дослідницька компанія Juniper Research і Intel. Оцінювалося 4 критерії: мобільність, якість охорони здоров'я, безпека життя і продуктивність. У всіх номінаціях Сінгапур став першим, оскільки в цій країні діє Національна смарт-програма.[3] Український досвідЗагальна ситуація в Україні така: населені пункти знаходяться на початку шляху до «розумному місту» версії 1.0. По всій Україні можна знайти приклади окремих проектів, які вписуються в концепцію «розумного міста». У столиці та великих містах контролюють споживання і оплачують комунальні платежі через «особисті» кабінети, в великих містах працює система пошуку маршрутів транспорту EasyWay. На сайті ініціативи Kyiv Smart City є дюжина посилань на сервіси з послугами та відомостями про міське господарство столиці України.[1] В Україні впроваджена система Е-здоров'я, зокрема, системи онлайн-запису на візит до лікаря, та телемедичні послуги. Див. також
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
