Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Лезгінської групиПівнічнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії — 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.
основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний,
локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).
Іменник
Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.[2]
Приклади відмінювання іменників I—IV типів:
Відмінок
I тип
II тип
III тип
IV тип
«батько»
«дівчина»
«бик»
«дім»
«син»
«місяць»
«кам'янка»
«сокира»
«сльоза»
Називний
дид
рыш
йац
хал
дух
ваз
зизаь
балта
нагъв
Ергативний
дидаь
рышере
йацара
халыра
духара
вазыра
зизаьдираь
балтыдираь
нагъвалыра
Родовий
дидды
рышед
йацад
халыд
духарды
вазырды
зизаьдид
балтыдид
нагъвалды
Давальний
дидис
рышес
йацас
халыс
духарыс
вазырыс
зизаьдис
балтыдис
нагъвалыс
Спільний
дидыхьван
рышаьхьван
йацахьван
халыхьван
духарыхьван
вазырыхьван
зизаьдихьван
балтыдихьван
нагъвалыхьван
Місцевий I
хала
духарда
вазыра
зизаьдаь
балтыдаь
нагъвала
Напрямковий I
диды̄
рышы̄
йацы̄
халы̄
духары̄
зизаьды̄
Вихідний I
хала̄
духар
вазыра̄
зизаьда̄ь
балтыда̄ь
нагъвала̄
Місцевий II
дидихь'
рышихь'
йацахь'
халыхь'
духарыхь'
вазырыхь'
зизаьдихь'
балтыдихь'
нагъвалыхь'
Напрямковий II
дидихь'даь
рышихь'даь
йацахь'даь
халыхь'даь
духарыхь'даь
вазырыхь'даь
зизаьдихь'даь
балтыдихь'даь
нагъвалыхь'даь
Вихідний II
дидихь'ла
рышихь'ла
йацахь'ла
халыхь'ла
духарыхь'ла
вазырыхь'ла
зизаьдихь'ла
балтыдихь'да (<- -ихь'ла)
нагъвалыхь'ла
Місцевий III
диддаь
рышдаь
йацда
халда
духарда
вазырда
зизаьдидаь
балтыдидаь
нагъвалыда
Напрямковий III
диддаь
рышдаь
йацда
халда
духарда
вазырда
зизаьдидаь
балтыдидаь
нагъвалыда
Вихідний III
дида̄
рышда̄
йацда̄
халда̄
духарда̄
вазырда̄
зизаьдида̄
балтыдида̄
нагъвалыда̄
Місцевий IV
дидыхда
рышыхда
йацахда
халыхда
духарыхда
вазырыхда
зизаьдихда
балтыдихда
нагъвалыхда
Напрямковий IV
дидыхда
рышыхда
йацахда
халыхда
духарыхда
вазырыхда
зизаьдихда
балтыдихда
нагъвалыхда
Вихідний IV
дидыхда
рышыхла
йацахла
халыхла
духарыхла
вазырыхла
зизаьдихла
балтыдихла
нагъвалыхла
Вихідний V
дидыла
рышыла
йацала
халыла
духарыла
вазырыла
зизаьдыла
балтыдыла
нагъвалыла
Відмінювання іменників V типу:
Відмінок
«ведмеді»
«брати»
Називний
сибаь
шубаь
Ергативний
сибаьшаь
шубаьшаь
Родовий
сибаьшды
шубаьшды
Давальний
сибаьшис
шубаьшис
Спільний
сибаьшихьван
шубаьшихьван
Місцевий I
сибаьшдаь
шубаьшдаь
Напрямковий I
сибаьшы
шубаьшы
Вихідний I
-
-
Місцевий II
сибаьшихь'
шубаьшихь'
Напрямковий II
сибаьшихь'даь
шубаьшихь'даь
Вихідний II
сибаьшихь'ла
шубаьшихь'ла
Місцевий III
сибаьшдаь
шубаьшдаь
Напрямковий III
сибаьшдаь
шубаьшдаь
Вихідний III
сибаьшда̄ь
шубаьшда̄ь
Місцевий IV
сибаьшихда
шубаьшихда
Напрямковий IV
сибаьшихда
шубаьшихда
Вихідний IV
сибаьшихла
шубаьшихла
Вихідний 5
сибаьшила
шубаьшила
Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками:
Підтип
а)
б)
Відмінок
«очі»
«трава, трави»
«роти»
«ножі»
Називний
улабыр
укьбыр
г̆албыр
кӀантбыр
Ергативний
улабырмыра
укьбырмыра
г̆алмыра
кӀантмыра
Родовий
улабырмыд
укьбырмыд
г̆алмыд
кӀантмыд
Давальний
улабырмыс
укьбырмыс
г̆алмыс
кӀантмыс
Спільний
улабырмыхьван
укьбырмыхьван
г̆алмыхьван
кӀантмыхьван
Займенник
У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.
Особові займенники
У рутульскій мові 4 особові займенники: «зы» (я), «вы» (ти), «йе» (ми) та «ве» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.
Відмінювання особових займенників за основними відмінками:
Відмінок
«я»
«ти»
«ми»
«ви»
Називний
зы
вы
йе
ве
Ергативний
за(д)
ва
йе
ве
Родовий
(й)изды
выды
йихьды
выхьды
Давальний
зас
вас
йес
вес
Спільний
зихьван
выхьван
йехьван
вахьван
Відмінювання особових займенників «зы» (я) та «вы» (ти) за локативними відмінками:
Відмінок
«я»
«ти»
Називний
зы
вы
Місцевий I
зада
вы
Напрямковий I
за
вада
Вихідний I
заа
вада̄
Місцевий II
зак'
вак'
Напрямковий II
зак'да
вак'да
Вихідний II
зак'ла
вакь'ла
Місцевий III
захда
вахьда
Вихідний III
захла
вахла
Вихідний IV
за̄ла
ва̄ла
Вказівні займенники
У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників:
Ряд
1
ми(д)
цей
мисед
такий (як цей)
мибыйды
саме цей
микалды
подібний цьому
2
ти(н)
той (ближче)
тисед
такий (як той)
тинбийды
саме той
тикалды
подібний тому
3
гьа(д)
той (далі)
гьасад
такий (як той інший)
гьабыйды
саме той
гьакалды
подібний тому
Відмінювання вказівного займенника «ми(д)» (цей) за основними відмінками: