Рутульська мова

Рутульська мова
МыхІабишды чІел
Поширена в	Рутульський район (Дагестан, Росія)
Регіон	Кавказ
Носії	47 400 осіб (2010)[1]
Писемність	безписемна
Класифікація	Північнокавказькі мови >> Насько-дагестанські мови Лезгінські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	rut
IETF	rut

Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Лезгінської групи Північнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії — 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.

Рутульська мова поділяється на 5 діалектів:

• мухадський
• шиназький
• мюхрекський
• іхрекський
• борчинсько-хіновський^[2]

Вибухові приголосні у рутульскій, як і в інших лезґінських мовах, поділяються на:

• дзвінкі
• глухі подихові
• глухі ейєктивні (абруптивні)
• глухі неподихові (преруптивні)

Приголосні звуки рутульської мови:

^[3]

Відмінки у рутульській мові поділяються на:

• основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний,
• локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).

Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.^[2]

Приклади відмінювання іменників I—IV типів:

Відмінювання іменників V типу:

Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками:

У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.

У рутульскій мові 4 особові займенники: «зы» (я), «вы» (ти), «йе» (ми) та «ве» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.

Відмінювання особових займенників за основними відмінками:

Відмінювання особових займенників «зы» (я) та «вы» (ти) за локативними відмінками:

У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників:

Відмінювання вказівного займенника «ми(д)» (цей) за основними відмінками:

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2011)

Зворотний займенник «вудж» (сам) у рутульській мові відмінюється за числом, відмінками та граматичними класами.

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2011)

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії рутульською мовою

1. ↑ Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
   d:Track:Q14793d:Track:Q14790
2. ↑ ^{а б} Г. Х. Ібрагімов. "Рутульский язык" (російською) . Москва: "Наука". {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)
3. ↑ Б. Б. Талібов. "Сравнительная фонетика лезгинских языков" (російською) . {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)