Різдво у Вігалі

Різдво у Вігалі
ест. Jõulud Vigalas
Жанр	історико-революційна драма, фільм-біографія
Режисер	Марк Соосаар
Сценарист	Марк Соосаар
Оператор	Марк Соосаар
Композитор	Вельо Торміс
Мова	естонська мова
Країна	СРСР[1]
Рік	1980
IMDb	ID 0237674

«Різдво у Вігалі» (ест. «Joulud Vigalas») — радянський фільм 1980 року, знятий на кіностудії «Талліннфільм» режисером Марком-Тоомасом Соосааром.

В основі фільму — дійсні події періоду Революції 1905 року.

Бернхард Лайпманн, вчитель з Вігала — волосного центру Естляндської губернії Російської імперії, обирається делегатом естонського селянського з'їзду в Тарту. Повернувшись зі з'їзду, він пропагує серед селян ідеї соціалізму, що в результаті революції вони отримають землю.

На Різдво 1905 року в п'яному чаді та веселощі натовпу найбільш радикально налаштованих селян захоплюють поміщицьку садибу, грабують і спалюють її.

Дружина вчителя Лійса, знаючи ненависть до її чоловіка поміщиків і влади, розуміючи, що його оголосять призвідником, намагається вмовити чоловіка виїхати за кордон. Але Лайпманн, розуміючи свою відповідальність за те, що трапилося в Вігалі, залишається.

Каральні війська, що прибули на чолі з генералом Безобразовим, заарештовують призвідників бунту, а за їх хибними свідченнями й Лайпманна.

Вчителі засуджують до покарання різками. Вважаючи за краще ганьбу смерть, він вимагає замінити порку розстрілом.

• Евальд Аавік — Бернхард Лайпманн
• Керсті Крейсманн — Лійса Лайпманн
• Юрі Аррак — Антс Лайкмаа
• Айн Каалеп — барон Будберг
• Ліннар Приймягі — барон Юкскюлль
• Віктор Балашов — генерал Безобразов
• Аго Роої — генерал Ренненкампф
• Лора Умарова — Віола
• Маргус Оопкауп — Антон Колумбус.
• Омар Волмер — Мадіс Ленсманн
• Арво Кукум'ягі — Міхкель Ваябе, кучер
• Антс Йиги — батько Бернхарда Лайпманна
• Яан Каплінський — пастор Буш
• Пеетер Сімм — Костянтин Пятс.
• Пеетер Урбла — Яан Теемант
• Тину Карк — Міхнель
• Андрес Табун — Андрес
• Прийт Педаяс — Антс Лаас, фермер
• Геннадій Муравін — офіцер Шмідт

• Режисер і сценарист — Марк Соосаар
• Оператор — Марк Соосаар
• Композитор — Вельо Торміс
• Художник — Омар Волмер

Місце зйомки фільму — історичний музейний комплекс мизи Тестама.

Це єдиний художній фільм режисера-документаліста Марка Соосаара, і знятий у документальній манері, на початку фільму є інтерв'ю зі старожилами Вігала, які ще пам'ятають ті події та героя фільму, упродовж фільму події коментуються закадровим голосом сучасника з урахуванням історичної оцінки подій:

… цікавий пролог картини, тут бере початок внутрішній, прихований сюжет речі — спроба подолати героїчну легенду і вийти до тверезого історичного знання без романтичного флеру. Ось кадри, зняті без вигадок, але поставлені впевненою рукою професіонала документаліста (M. Соосаар, за споконвічною своєю професією документаліст, оператор і режисер, не збирається розлучатися з документальною камерою).

— журнал "Дружба народов", 1986

У кінопрокаті СРСР 1980 року фільм посів 24 місце, його переглянули 800 000 глядачів — як пише кінознавець Сергій Кудрявцев, фільм вийшов у 164 копіях (що за тими важкими часами — зокрема, через відсутність плівки — було цілком непоганим тиражем для фільму національної республіки), була обійдена увагою як глядачів, і критиків.^[2]

Як вказує у своїй монографії естонський кінознавець Ийе Орав, фільм сучасною критикою був прийнятий по-різному: деякі рецензенти дорікали фільму в історичних неточностях, у зображенні Бернхарда Ламанна як нерішучого і мінливого, водночас інші прийняли фільм добре, вважаючи, що герой показаний розумним, врівноваженим та принциповим; при цьому на художній бік фільму критики звертали значно менше уваги.^[3]

• Різдво у Вігалі // Радянські художні фільми: 1980—1981. — М.: Нива Росії, 1995. — Стор. 134

• Jõulud Vigalas // Eesti filmi andmebaas