Сагайдачного, 20/2

Сагайдачного, 20/2
50°27′43″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.462055555556° пн. ш. 30.520622222222° сх. д. / 50.462055555556; 30.520622222222
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	будівля
Стиль	класицизм
Архітектор	Людвік Станзані
Медіафайли у Вікісховищі

Сади́ба Фе́дора Коро́бки — кам'яниця XIX сторіччя, розташована на розі вулиць Борисоглібської і Петра Сагайдачного, 20/2, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, будинок — приклад київських особняків доби класицизму, пам'ятка історичної забудови Подолу^[1].

Постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10 жовтня 2012 року кам'яницю внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (охоронний номер 260065-Н)^[2].

Дві ділянки, які згодом об'єднали, належали титулярному радникові М. Бакланову і С. Гудимі. Їх забудували одразу після подільської пожежі 1811 року.

Згодом наріжну садибу придбав Федір Коробка (близько 1787—1867), цехмейстер київських ювелірів, майстер золотих і срібних справ, член Київського магістрату та почесний громадянин міста. У 1830-х роках він звів кам'яницю за проєктом архітектора Людвіка Станзані. У подвір'ї збудували також цегляний флігель і льохи^[1][3].

1844 року Федір Коробка передав в оренду Київській цивільній палаті верхній поверх кам'яниці. Близько 1852 року власник продав садибу київській поштовій конторі, яку відкрили на Подолі^[4].

1880 року кам'яницю капітально реконструювали.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала будівлю.

На першому поверсі розмістили крамниці. Перший і другий поверхи займав Подільський військовий комісаріат.

2005 року луганська фірма «Аквадон» отримала дозвіл на реконструкцію будівлі, яка належала територіальній громаді. 2009 року Київська міська рада передала будинок цьому підприємству у приватну власність.

2012 року кам'яниці надали статус пам'ятки національного значення^[2]. Фірма уклала охоронний договір з Управлінням охорони культурної спадщини і зобов'язалася провести відновлювальні роботи.

Однак протягом тривалого часу власник так і не розпочав реконструкцію кам'яниці. Лише завісив її банером. Окрім того, київська прокуратура виявила порушення процедури приватизації споруди і пам'яткоохоронного законодавства. 2014 року до господарського суду надійшов позов щодо визнання недійсним відповідного рішення міськради. Після розгляду справи у судових інстанціях Київський апеляційний господарський суд не задовольнив клопотання прокурора^[5].

Зрештою, 13 червня 2018 року Верховний Суд ухвалив рішення щодо повернення пам'ятки київській громаді^[6]

Станом на 2022 рік, кам'яниця перебуває в занедбаному стані^[5].

Двоповерхова, цегляна, потинькована кам'яниця має напіввальмовий дах, бляшане покриття і пласкі дерев'яні перекриття.

Чоловий фасад виконаний за типовим (зразковим) проєктом. Архітектура будинку вирішена у стилі класицизму^[1].

Центральна вісь виділена ризалітом-портиком іонічного ордера. Високий цоколь оздоблено рустом. На ньому — колони з антаблементом. На першому поверсі — аркада з віконними прорізами, які прикрашені замковими каменями. Прямокутні вікна другого поверху оздоблені сандриками на кронштейнах, простими лиштвами та балюстрадою.

Фриз декорований ліпленим рослинним орнаментом^[1].

Оформлення бічних і тильного фасадів просте. Маскарони на чоловому фасаді втрачені^[1].

• Вовк О. Б. З історії української пошти у XVII—XVIII ст. // Центральний державний історичний архів України. — 2016.
• Єгошина Валерія. Спадок у руїнах: Сагайдачного, 20/2 // Спадок у руїнах. — 2017.
• Історичну будівлю на Подолі остаточно повернули у власність киян. — 2018.
• Кальницький Михайло. Вулиця Сагайдачного:повстала з попелу // Dom Index. — 2010. — № 5. — С. 50—53, 56.
• Максимова Галина, Малаков Дмитро. Садиба Коробки // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — Т. 1 ч. 2. — С. 1073.