Тобуроков Петро Миколайович

Тобуроков Петро Миколайович
якут. Бүөтүр Тобуруокап
Народився	25 жовтня 1917(1917-10-25)  Orosunsky Rural Okrugd, Верхньовілюйський улус, Якутська область, Російська республіка
Помер	6 березня 2001(2001-03-06) (83 роки)  Якутськ, Росія
Країна	Російська республіка  Російська СФРР  СРСР  Росія
Діяльність	письменник, поет
Знання мов	якутська
Мова творів	якутська
Роки активності	з 1934
Членство	СП СРСР
Нагороди

Петро Миколайович Тобуроков (якут. Бүөтүр Тобуруокап; нар. 25 жовтня 1917, Оросунський наслег — пом. 6 березня 2001, Якутськ) — якутський письменник, поет; член Спілки письменників СРСР з 1957 року та Спілки письменників Якутії з 1991 року^[1].

Народився 25 жовтня 1917 року в Оросунському наслезі (тепер Верхньовілюйський улус, Республіка Саха, РФ). Закінчив Вілюйське педагогічне училище імені Миколи Чернишевського, Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Олексія Горького. Працював учителем і директором шкіл, старшим викладачем і керівником творчого семінару в Московському літературному інституті імені Олексія Горького^[1].

Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1945 року. Помер в Якутську 6 березня 2001 року^[1].

Перший вірш опублікував у 1934 році. Писав також для дітей. Автор книг:

• Сиибиктэ: [Вірші. Для молодшого шкільного віку], 1979;
• Азбука-скоромовка: [Для дошкільного віку], 1980;
• Туллай: Казка [у віршах]. Для молодшого шкільного віку, 1982;
• Жайворонок з хомусом: Вірші, 1983;
• Стерхи над Леною: Вірші та поеми. Переклад з якутської, 1983;
• Нещастя і щастя: Поема, 1985;
• Де провести літо: [Вірші. Для молодшого шкільного віку], 1985;
• Жайворонки, які грають з сонцем: (Вірші і поеми): [Для середнього шкільного віку], 1986;
• Витки: (вірші, пісні поеми), 1987;
• Ступа і товкач: Сатиричні вірші, 1989;
• Долгунча: (П'єсм, інтермедії): [Переклад], 1993;
• Завжди із здобутком: Спогади про дитинство, 1994;
• Нічна дівчина: Повість, 1994;
• Пухлячок: Вірші: [Для дошкільного і молодшого шкільного віку], 1996.

• Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)^[2], Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями і почесними грамотами;
• ІІ-га премія на Якутському республіканському конкурсі з дитячої літератури (1946; за поему «Буукубалар мунньахтара» / «Собрание букв» і оповідання «Лыах» /«Метелик»);
• Народний поет Якутії;
• Заслужений працівник культури Республіки Сахи^[1].