Франко Віттадіні
Франко Віттадіні (італ. Franco Vittadini, 9 квітня 1884 – 30 листопада 1948) — італійський диригент і композитор, відомий своїми операми і духовною музикою. Життя і творчістьНародився в 1884 у Павії на півночі Італії. У 1903 почав свою музичну освіту в Міланській консерваторії, але передчасно її залишив через розбіжності з режисером і педагогом Джузеппе Галіньяні. Деякий час він працював капельмейстером і органістом у Варезе, після чого решту свого життя прожив у Павії, де працював директором Музичного інституту з 1924 аж до своєї смерті. Як композитор Віттадіні досяг свого найбільшого успіху з оперою Anima Allegra (1918-1919), яка ставилась як за кордоном так і в Італії. Його балет Старий Мілан (Vecchia Milano, 1928) є не менш відомим. Сам композитор вважав найкращою своєю роботою оперу Караччоло (1938), в той час як публіка найбільш прихильно сприйняла його оперу Fiammetta е l'Avaro (1942-1951). Також Віттадіні відомий як автор духовної музики. Йому належать численні твори у жанрах меса і мотет у стилі, дуже схожому на твори композитора духовної музики Лоренцо Перозі. Ораторія L'agonia del Redentore (1933) вважається однією з найкращих його робіт, а релігійна драма Nazareth за романом Сельми Лагерлеф (1925) неначе утворює місток між його досягненнями у царині духовних композицій і драматичних творів. ОпериНайбільш відомі опери Віттадіні:[1]
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia