Францішек Гонгор
    Францішек Гонгор (пол. Franciszek Gągor; 8 вересня 1951, Конюшова, ПНР — 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія[2]) — генерал Збройних сил Польщі, доктор військових наук, начальник Генерального штабу Війська Польського (2006–2010)[3], фахівець у галузі розвідувальних та миротворчих операцій. ОсвітаВипускник 1-го загальноосвітнього ліцею імені Яна Длугоша в Новому Сончі (1969). У 1969–1973 роках навчався у Вищій офіцерській школі сухопутних військ Вроцлава. Випускник Університету імені Адама Міцкевича у Познані (англійська філологія, 1983) та Академії оборони НАТО в Римі (тактика, 2001). У 1998 році в Академії національної оборони у Варшаві захистив дисертацію на тему «Міжнародні миротворчі операції та їх місце в сучасній доктрині оборони Республіки Польща» та здобув науковий ступінь доктора військових наук. У 2002 році закінчив аспірантуру зі стратегічних та оперативних досліджень в Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Військова службаЗ підвищенням до офіцерського звання розпочав службу в 2-му Судетському полку бронетанкових військ, де спочатку був командиром розвідувального взводу, а згодом розвідувальної роти. У 1978 році призначений старшим викладачем Вищої офіцерської школи механізованих сил. З 1988 по 1990 роки був старшим оперативним офіцером військових контингентів Головного управління бойової підготовки Війська Польського, після чого працював у Колегії військових закордонних справ. У 1976–1977 роках, будучи старшим офіцером оперативного складу польського контингенту, брав участь у миротворчій місії II надзвичайних миротворчих сил ООН у Єгипті (UNEF II). З 1980 по 1985 роки очолював Оперативний відділ Польського військового контингенту в Сирії у моніторинговій місії Сил ООН на Голанських висотах (UNDOF), а в 1989–1990 роках працював заступником начальника відділу матеріально-технічного забезпечення сил ООН у цій же операції. У 1991 році став заступником командуючого польським контингентом під час війни в Перській затоці, а в 1992 році працював заступником командира сектору Спостережної місії ООН в Іраку та Кувейті (UNIKOM). У лютому 1992 року обійняв посаду начальника управління Департаменту зовнішніх зв'язків та миротворчої діяльності Військової ради закордонних справ, у липні того ж року призначений керівником Військового департаменту миротворчої діяльності Департаменту. З травня 1993 року продовжив службу на тій же посаді у Департаменті військових закордонних справ Міністерства національної оборони у Варшаві, після чого був директором Бюро контролю над озброєннями та міжнародними місіями — заступник директора (1994–1996) та директор департаменту (1996–1999). У 1999 році став керівником Генерального оперативного управління Р-3 Генерального штабу Війська Польського у Варшаві. У 2003 році очолив Моніторингову місію Організації Об'єднаних Націй в Іраку та Кувейті, після чого працював командувачем Сил Моніторингового Відділу ООН на Голанських висотах. У 2004–2006 роках був польським військовим представником у Військових комітетах НАТО та Європейського Союзу в Брюсселі. 27 лютого 2006 року став начальником Генерального штабу Війська Польського. Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську. Труна з його тілом прибула до Польщі 16 квітня 2010 року о 22:00. 21 квітня його поховали у меморіалі жертв Смоленської катастрофи на Військовому цвинтарі Повонзки[4]. Присвоєння звань
Вшанування пам'яті20 квітня 2010 року на території штаб-квартири Генерального штабу Війська Польського у Варшаві встановлено меморіальну дошку на честь генерала Гонгора[8], а 15 серпня того ж року меморіальну дошку встановлено на території штаб-квартири Міністерства національної оборони Ісламської Республіки Афганістан в Кабулі[9]. 14 липня 2010 року на IX Надзвичайному національному конгресі делегатів Союзу Польської Народної Армії була прийнята резолюція про зміну назви на Союз ветеранів та резервістів Польської армії імені генерала Францішека Гонгора. 3 вересня 2011 року ім'я генерала Францішка Гонгора присвоєно Комплексу шкіл в Конюшові, де також створена меморіальна кімната та встановлена пам'ятна дошка[10]. 11 жовтня 2011 року у Військовому технічній академії імені Ярослава Домбровського у Варшаві відкрито пам'ятну дошку, присвячену генералу Францішеку Гонгору [11], а 25 жовтня того ж року з нагоди 93-ї річниці відродження Генерального штабу Війська Польського — пам'ятну дошку у штабі Генерального штабу Війська Польського[12]. 27 квітня 2012 року аудиторія та конференцзал у штаб-квартирі Академії націлнальної оборони названі на честь генерала Гонгора[13]. 7 вересня 2012 року ім'я генерала Францішека Гонгора присвоєно Спілці ветеранів та резервістів Війська Польського[14]. 8 вересня 2012 року туристичному маршруту Новий Сонч — Пташкова присвоєно ім'я генерала[15]. 16 серпня 2013 року його погруддя встановлено на цвинтарі полеглих у Варшавській битві в Оссові[16]. 8 вересня 2014 року на залізничній станції в Новому Сончі відкрито пам'ятну дошку генералу Гонгору[17]. Відзнаки
Приватне життяБув одружений (дружина Люцина) та мав двох дітей (Міхал та Катажина)[11][27]. Вільно володів англійською мовою, знав російську та французьку мови. Цікавився історією, аналоговою фотографією та тенісом. Разом з Кшиштофом Пашковським написав книгу під назвою «Міжнародні миротворчі операції в оборонній доктрині Республіки Польща» (пол. Międzynarodowe operacje pokojowe w doktrynie obronnej Rzeczypospolitej Polskiej, 1999). Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
