Царичанський район
Царича́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на півночі центральної частини Дніпропетровської області України. Районний центр — смт Царичанка. Площа — 903 км². Населення становило ▼ 26 955 (на 1.04.2016). Район був розташований на півночі Дніпропетровської області. З ним межували Магдалинівський, Петриківський райони Дніпропетровської області, Кобеляцький та Новосанжарський райони Полтавської області. ГеографіяСучасний рельєф, як і основи рослинного та тваринного світу Приорілля сформувалися ще у четвертинний період історії нашої планети (плейстоцені) близько 300 тис. років тому. Вирішальний вплив на цей процес мало так зване Дніпровське зледеніння (близько 290 тис. років тому). Льодовий покрив потужністю у кілька сотень метрів переміщувався впродовж тисячі років з півночі на південь зі швидкістю в декілька кілометрів на рік двома велетенськими виступами, один з яких палеонтологи назвали Царичансько-Бородаївським. Як стверджують вчені, саме на території Приорілля збереглися яскраві докази колишніх грандіозних зледенінь і які є гляціальні (льодовикові пам'ятки природи). Найзначнішими серед них є потужні гляціодислокації, флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між смт. Царичанка та селом Китайгород (абсолютна висота якої 145 м). Вздовж південно-східного і південного схилів гори можна спостерігати рідкісні явища зім'яття горизонтальних верств пісків і глин алювіального походження в різні за формою складки, насуви величезних брил палеогенових кварцглауканітових алевритів на молоді піщано-глинясті породи нижньочетвертинного віку долини р. Орілі. З тих далеких часів на території краю зустрічаються залишки мамонтів, турів, величезних оленів, закам'янілого дерева. Тоді ж формувались і корисні копалини, які є на території Царичанського району на сьогодні: буре кам'яне вугілля, торф, мінеральна вода, природний газ та родючі ґрунти. Запаси вугілля та торфу такі, що при існуючій на сьогодні технології переробки не мають поки що промислового значення. У 1973 р. на території смт Царичанка були розвідані запаси мінеральної гідрокарбонатної хлоридно-натрієвої лікувально-столової води. Сьогодні розробкою цього родовища зайняте ЗАТ «Царичанський завод мінводи», яке випускає воду під назвою «Царичанська». По агроґрунтовому районуванню Царичанщина належить до Дніпропетровське-Донецької степової зони. За агрокліматичним — до третьої зони, яка характеризується досить значною посушливістю. А за агрохімічним районуванням — до Кечигівсько-Новоазовського району. Географічний центр Царичанського району знаходиться за 5 км на схід від приміщення районного відділу зв'язку. Загальна довжина кордонів території району приблизно 135 км. Відстань від Царичанки до Петриківки — 27 км, а до Магдалинівки — 30 км. Район розташований у північно-західній частині Дніпропетровської області. Межує з Петриківським та Магдалинівським районами Дніпропетровської області і Новосанжарським та Кобеляцьким Полтавської області. Чотири заповідні зони:
Річки району: Дніпро, Оріль, Кільчень, Чаплинка, Мокра Заплавка, Царичанка, Прядівка. Відома своїми смаковими та цілющими якостями мінеральна Царичанська вода. У районі багато мальовничих місць та куточків відпочинку. По берегах річки Оріль розташовані 30 туристичних баз, один спортивно-оздоровчий і 9 дитячих оздоровчих таборів. Багаті грибні місця у Рудці. ІсторіяНа берегах річки Угол (сучасна Оріль) жили уличі. Потім Приорільский край був у складі Переяславського князівства Київської Русі. Тут кочували половці й жили бродники. У 14 сторіччі входив до складу Литовської держави та згодом Речі Посполитої. По річці Оріль проходила межа земель Війська запорізького. З 1648 року на півночі району була українська держава Гетьманщина і на півдні — землі Війська Запорозького низового. Саме в цей час тут виникли перші приорільські козацькі містечка: Царичанка (1604 рік) та Китайгород (1662 або 1667 рік). 1618 року засноване запорозьке село Могилів. У 1648—1775 роках частина району належала до Полтавського полку і в 1734—1775 — частина — до Орільської паланки. У 1730-ті роки російський уряд спорудив вздовж річки Оріль Українську укріплену лінію. У 1802—1918 роках територія Царичанського району належала до Кобеляцького повіту Полтавської губернії та Новомосковського повіту Катеринославської губернії. У березні-квітні 1918 вона увійшла у Самарську землю УНР. Далі повіти були поновлені. в 1923 році був створений Китайгородський район Полтавської округи. 13 березня 1925 року район перейменовано на Царичанський (з перенесенням райцентру з Китайгорода до Царичанки). 10 червня 1925 р. Царичанський р-н перечислено до Катеринославської округи на Катеринославщині. З лютого 1932 року він увійшов до складу Дніпропетровської області. У часи Німецько-радянської війни, з 1 вересня 1942 до кінця вересня 1943 року належав до Петриківського ґебіту. Межі району змінювались: до його складу відносилися частина земель нинішнього Магдалинівського району, а в 1963—1991 роках — Петриківський район. Адміністративний устрійРайон адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані Царичанській районній раді. Адміністративний центр — смт Царичанка[2]. Поселення
Колишні поселення11 березня 1993 року знято з обліку село Кирилівка Юр'ївської сільської Ради. НаселенняРозподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Населення за переписом 2001 (1 січня) — 29,1 тис. осіб. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 27 783 осіб[4]. ЕкономікаЕкономічну основу району складає сільськогосподарське виробництво. Основними його напрямками є рослинництво і тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь — 73,1 тис. га, орної землі — 37,3 тис. га. У структурі посівних площ 2001 року 53 % займають зернові культури, 18 % — кормові, 16 % — технічні. Найбільші сільськогосподарські підприємства: товариство «Україна», агрофірма «Колос», «Господар», ДП «Націонал плюс», фермерські господарства «Злагода», «Світанок», «Сяйво». 4 промислових підприємства: ЗАТ «Царичанський завод мінводи», районне комунальне підприємство «Царичанська друкарня», маслоцех АК "Комбінат «Придніпровський», ковбасний цех «Ірна — 1». Район обслуговують 299 закладів торгівлі. ТранспортТериторією району проходять такі автошляхи Н31, Т 0412 та Т 0413. Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта та культура17 загальноосвітніх, 12 дошкільних, 3 позашкільні закладів (районний Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних натуралістів). Районна школа мистецтв Царичанське ПТУ-89. 20 клубів, 20 бібліотек. 14 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 61 колектив художньої творчості за різними жанрами, 18 дискотек. Спорт1 стадіон, 14 спортивних зали, 8 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, одна дитячо-юнацька спортивна школа, клуб за місцем проживання «Мир», ФСТ «Колос». Пам'ятки і архітектураНа території району знаходяться понад 167 пам'яток археології та 58 пам'ятки архітектури та історії. Перлинами Приорільського краю є Китайгородські церкви: Успенська, святої Варвари та Миколаївська — одні з найстаріших архітектурних споруд Дніпропетровщини. Музей історії Царичанського району. Особистості
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Царичанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 56,62 % (проголосували 12 478 із 22 039 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,32 % (5 904 виборців); Олег Ляшко — 10,84 % (1 352 виборців), Сергій Тігіпко — 9,83 % (1 226 виборців), Анатолій Гриценко — 7,17 % (895 виборців), Юлія Тимошенко — 6,59 % (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,53 %.[5] Примітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Царичанський район
Джерела
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
