Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Маріуполь)
47°06′35″ пн. ш. 37°33′44″ сх. д. / 47.109638888889° пн. ш. 37.562166666667° сх. д. .jpg) Церква Успіння пресвятої Богородиці в Маріуполі — церква, побудована у 1780 році на Спасо-Дем'янської площі, на перетині вулиці Куїнджі і бульвару Шевченка. ІсторіяДерев'яну церкву побудував близько 1780 року митрополит Ігнатій. Через 14 років дерев'яна будівля занепала. Довелося її знести. На її місці була побудована кам'яна будівля, освячена в 1804 році. Греки-переселенці побудували її з червоної цегли та з дерев'яним куполом. Знову освятили в 1887 році. У церкві Успіння пресвятої Богородиці була особливо шанована ікона Одигітрії), привезена греками з Криму. Вона вважалася чудотворною іконою. Протягом року з різних куточків країни до неї приходило багато паломників. На свято Одигітрії 15 серпня збиралося багато віруючих. Відтак церкву можна було збудувати лише «за кошти прихожан».  Як зазначено в старих джерелах: «Крім грошей паломники дарували багато цінностей, сережки, золоті та срібні монети, браслети» та інші речі, які вішали на ікону. Зібрані таким чином речі були продані, але самоцвіти залишилися, і черниці використовували ці самоцвіти для вишивання ризи ікони. Таким чином, цей халат був «вишитий перлами, місцями рідкісного розміру, усіяний діамантами, блискітками та іншим дорогоцінним камінням»[1][2] Церква була знаменита своїми чудодійними реліквіями і тим, що в ній хрестили Архипа Куїнджі. Знаменитий митець пізніше тут обвінчався з Вірою Леонтіївною Кечеджи-Шаповаловою, а потім заповів храму 10 тис. рублів на церковну школу. За вказівкою радянської влади у 1936 році церкву підірвали. На місці підірваної у 1936 році Вознесенської церкви збудовано середню школу. Від Храму Різдва Богородиці залишився тільки пам'ятний камінь. БудівельникНа момент спорудження цієї церкви в 1887 році було два маріупольських міських архітекторів, які могли проектувати і будувати святиню:
Примітки
|
||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
