Човниця
Човни́ця — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Ківерцівської міської громади. Населення становить 413 осіб. У селі розташований Завітненський старостат Ківерцівської МТГ[1], клуб, медпункт, бібліотека, крамниці, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діють дві церкви: Хресто-Воздвиженська Української Православної Церкви Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів. До 2022 року в селі існувала школа І-ІІ ступенів, яку було реорганізовано в початкову. У 2024 році початкова школа припинила існування. Дітей села довозять на навчання в школу села Озеро. Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун. Село Човниця є оплотом баптистів і п'ятидесятників Волині[2]. ГеографіяСелом протікає річка Конопелька. ІсторіяУ 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[3]. Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[4]. У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво у селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці. Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової. Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився зі вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів. Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле. Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву у Буенос-Айресі, видавав часопис. Помер у 1981 році. У 2018 — 2020 рр. у складі Тростянецької сільської громади (Волинська область)[5]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ківерцівського району, село увійшло до складу Луцького району[6]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[7] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[8] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Уродженці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
