Шмідт-Очаківський Євген Петрович

Шмідт-Очаківський Євген Петрович
Народження	15 березня 1889(1889-03-15)  Київ, Російська імперія
Смерть	28 грудня 1951(1951-12-28) (62 роки)  Париж
Звання	підпоручик

Євген Петрович Шмідт-Очаківський (15 березня (28 лютого) 1889, Київ — 28 грудня 1951, Париж) — син Петра Петровича Шмідта. Учасник Севастопольського повстання 1905 року, російський офіцер, учасник Білого руху, емігрант. Автор книг про батька.

У дитинстві жив у Санкт-Петербурзі, Нагасакі, Одесі, Севастополі, змінюючи місце проживання разом із батьком. Навчався в Одеському реальному училищі Св. Павла, потім у Севастопольському Костянтинівському реальному училищі.

Із юних років виявляв інтерес до революційних ідей. У листопаді 1905 року, дізнавшись про повстання, самостійно дістався до крейсера «Очаків», де залишався з батьком. Коли крейсер почав тонути, кинувся в море. Утримувався під арештом 40 днів, потім був звільнений (як неповнолітній).

Проходив навчання в Санкт-Петербурзькому технологічному інституті, закінчив Петроградську школу прапорщиків інженерних військ.

Брав участь у громадянській війні на боці Білого руху. У 1921 році, після евакуації в Галліполі, у складі першої сотні галліполійців відправився для завершення вищої освіти в Прагу, де закінчив Вищу технічну школу. Перебував у Товаристві галліполійців у Празі, в Товаристві росіян, які закінчили вузи в Чехословаччині.

У 1930 році переїхав до Франції. Помер у бідності в Парижі 28 грудня 1951 року.

• Шмидт-Очаковский Е. П. Лейтенант Шмидт. «Красный адмирал». Воспоминания сына. — Прага. 1926. — 298 с.

• Сергей Карнаухов. Сын лейтенанта Шмидта // Советская Белоруссия. — . — ISSN 1992-3058.^{[недоступне посилання з Июль 2019]}
• Шмидт-Очаковский Евгений Петрович // Российское зарубежье во Франции. 1919—2000. Биографический словарь. В 3 томах / ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М : Наука, Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — Т. 3 (С—Я). — 760 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-02-037382-2, ISBN 978-5-93015-117-6, ISBN 978-5-02-036267-3, ISBN 978-5-93015-105-3.^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

• В. Ярхо. Про лейтенанта Шмідта і його «дітей»[Архівовано 23 червня 2012 у Wayback Machine.]
• В. Ярхо. Лейтенант Шмідт і його діти. Цілком таємно[Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• http://nikolas-by.livejournal.com/22681.html?thread=62873[Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• http://blackseafleet-21.com/news/23-06-2011_lejtenant-shmidt-i-ego-deti[Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]