Шукайло Людмила Федорівна
Людми́ла Фе́дорівна Шука́йло (26 грудня 1942, м. Верхня Салда, Свердловської обл., Росія) — український композитор, піаністка, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1999). БіографіяБатько - інженер, мати - співачка оперного театру. У 1961 році закінчила Харківську музичну десятирічку за двома фахами: фортепіано (клас Р.С.Горовиць) та композиції (клас Л.М.Булгакова). У 1966 р. закінчила Харківський інститут мистецтв одночасно за двома факультетами: композиторський (клас заслуженого діяча мистецтв України В.Нахабіна) та фортепіанний (клас професора А.Лунца). Людмила Шукайло - автор багатьох симфонічних та камерних творів. Особливе місце у творчості композитора займає фортепіанна музика. Людмила Шукайло не тільки яскравий композитор, а ще й прекрасний виконавець, що дозволяє автору переконливо втілювати образний зміст її творів у досконалих засобах фортепіанної виразності. Твори Л.Шукайло мають яскраву національну забарвленість у поєднанні з сучасною композиторською технікою. Не випадково, що її твори для фортепіано були обов'язковими для учасників I, II та III Міжнародних конкурсів юних піаністів Володимира Крайнева. Твори Л.Шукайло зайняли чільне місце у репертуарі багатьох хорових колективів, музичних шкіл, училищ та вищих навчальних закладів. У Фонді Національного Радіо є записи творів композитора. З 1965 року викладає композицію та музично-теоретичні дисципліни у Харківський середній музичній школі - інтернаті. Понад 20 учнів класу композиції Л.Шукайло одержали звання лауреатів Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів юних композиторів. Серед учнів: Леонід Десятников, Олександр Щетинський, Даніїл Крамер, Олександр Ґуґель, Павло Яровинський, Олена Домашева, Ольга Вікторова. Член Національної спілки композиторів України. Нагороди, звання
Твори«Симфонічні варіації», концерт для фортепіано з оркестром, концертіно для скрипки й камерної оркестри, прелюдії, інтермеццо й токата для фортепіано, партита для фортепіано, квартет, обробки народних пісень, «Пісні — картинки» для дітей, «Токката-Кампана», «Скерцо». Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia