Ілюстрація щириці лободової у виданні Britton, N. L., and A. Brown. 1913. An illustrated flora of the northern United States, Canada and the British Possessions. 3 vols. Charles Scribner's Sons, New York. Vol. 2: 3.Квітки щириці білої у збільшеному виглядіНасіння щириці білої у збільшеному виглядіЩириця біла в Аризоні, США
Пізній ярийоднорічник. Стебло растопирено-гіллясте від основи, пряме або лежаче, гілки білуваті, голі, рідше з розсіяними короткими лускатими волосками, 20-30 (70) см заввишки, листя дрібне, 6-17 мм завдовжки і 3-8 мм завширшки, довгасто-обернено-яйцеподібне або лопатоподібне, на верхівці округле або злегка виїмчасте, з вістрям 0,5-1 мм завдовжки, по краю злегка хвилясте, до основи звужене в короткий черешок, що в 2-3 рази коротше пластинки. Корінь стрижневий, проникаючий на глибину 135—200 см. Квітки тричленні, в пучках або невеликих колосоподібних суцвіттях, розташовані в пазухах листків; приквітки лінійно-ланцетні, шилоподібно загострені, внизу по краю плівчасті, в 1,5-2 рази перевищують квітки. Тичинок — три. Плід — обернено-яйцеподібна коробочка 1,5 мм завдовжки, насіння чорне, гладке, глянцевито блискуче, по краю з гострою облямівкою, діаметром 0,75-1 мм, 0,5-0,6 мм завтовшки. Маса 1000 насінин 0,3 г. Цвіте в липні-вересні, плодоносить у вересні-жовтні. Період біологічного спокою 6-8 місяців. Максимальна плодючість однієї рослини близько 6 млн насіння. Максимальна глибина, з якою з'являються сходи, 6-8 см. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 10-12 °С і оптимальній 28-36 °С (з квітня по серпень).
Зарості щириці білої біля залізничної станції в Австрії
Ксерофіт, мешкає на недостатньо вологих, легких, багатих поживними речовинами ґрунтах. Віддає перевагу дуже теплому місцеперебуванню. Відрізняється надзвичайною швидкістю розповсюдження.
Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2(рос.)
Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. albus S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
Groth, D. 2005. pers. comm. [re. Brazilian common names]. (англ.)
Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (англ.)
Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (англ.)
McGuffin, M., J. T. Kartesz, A. Y. Leung, & A. O. Tucker. 2000. Herbs of commerce, ed. 2. (англ.)
Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Соколова Т. Д. Сорные растения. Amaranthus albus L. - Щирица белая [Соколова Т. Д. Бур'яни. Amaranthus albus L. - Щириця біла.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008(рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 16.10.2014.
