Євдокія Олельківна
 Євдокія, чи пак Овдотія (рум. Evdochia Olelkovici; нар. 144? — пом. 25 листопада 1467) — дочка київського князя Олелька Володимировича від Анастасії Василівни, перша дружина молдавського господаря Штефана III Богдановича. ЖиттєписІз боку матері вона доводилася правнучкою великого князя литовського й руського Вітовта й онукою Василія I Дмитровича, великого князя московського. По отчеській лінії припадала стриєчною небогою королю польському Казимиру IV Ягеллончику і племінницею Івана III[1]. Весілля з завидною нареченою, чий брат Семен якраз перебував на вершині своєї могутності, постаючи у молдавських літописах царем київським, відбулося 5 липня 1463 року[a][5]. В шлюбі родились донька Олена (наприкінці 1465, як міркує історик Михайло Чобану)[6], а також, — за твердженням дослідника Джонатана Іґлза (англ. Jonathan Eagles) — сини Богдан[b] і Петро. Обоє померли зовсім юними: 26 червня 1479 й 21 листопада 1480 відповідно[7]. Їх поховали поряд в Путнянській обителі[8], закладеній самим господарем. 9 липня 1466 року Штефан зробив щедрі даяння монастирю Побрата, зокрема «за душу и за здравие кнегины господства ми Ѡвдотїа»[9], а 27 липня вніс пожертву монастирю Хіландар на горі Афон, просячи ченців молитись за рідних: жінку і двох зазначених у проханні дітей, Олену та Олександра[en][10]. Раніше історики вважали останнього — первістка молдавського владаря й пізнішого співправителя — сином київської князівни, однак, більш імовірно, що його матір'ю була наложниця Маруша (Моріка); відомо, що він брав участь у жорстокій битві 1476 р. із османами, на мить котрої був явно старший 12 літ, ніж мусів би мати, якщо народився б в шлюбі[11][12]. Штефан володів руською мовою і, певно, саме нею розмовляв з жінкою[13], отож не дивно, що її ім'я в офіруванні монастирю Побрата передане в українській вимові[14]. Померла Євдокія, либонь, через ускладнення після пологів або внаслідок хвороби саме тоді, коли чоловік відбивав вторгнення угорського короля Матвія Корвіна. Вістка про смерть дружини, певно, дійшла до господаря напередодні битви при Баї. Жінку поховали в кафедральнім соборі св. Георгія (Сучава), більш відомому під назвою «Міреуці». Фрагменти надгробної плити Олельківни в 1996 знайшов румунський археолог Мірча Матей[15][16]. 15 лютого 1469 молдавський правитель дарував вищезгаданому храму пасіку Баликову зі 100 вуликами неподалік м. Ясси, куплену за 110 золотих в Никора Сербескула (Nikore Serbeskul), виноградник і рибний ставок, а також угодив з митрополитом Теоктистом щотижневе поминання душі Євдокії (парастас по понеділкам й літургія — по вівторкам)[17]. Грамота від 12 березня 1488 р. лише підтверджує це надання[18]. Див. також
Коментарі
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
