Євдокія Олельківна

Євдокія Олельківна
Сучасне зображення із церкви св. Миколая в Яссах
Народилася15 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла25 листопада 1467(1467-11-25)
РідОлельковичі
БатькоОлелько Володимирович
МатірАнастасія Василівна
ЧоловікШтефан III
Конфесіяправославна
Фреска з монастиря Побрата

Євдокія, чи пак Овдотія (рум. Evdochia Olelkovici; нар. 144? — пом. 25 листопада 1467) — дочка київського князя Олелька Володимировича від Анастасії Василівни, перша дружина молдавського господаря Штефана III Богдановича.

Життєпис

Із боку матері вона доводилася правнучкою великого князя литовського й руського Вітовта й онукою Василія I Дмитровича, великого князя московського. По отчеській лінії припадала стриєчною небогою королю польському Казимиру IV Ягеллончику і племінницею Івана III[1].

Весілля з завидною нареченою, чий брат Семен якраз перебував на вершині своєї могутності, постаючи у молдавських літописах царем київським, відбулося 5 липня 1463 року[a][5]. В шлюбі родились донька Олена (наприкінці 1465, як міркує історик Михайло Чобану)[6], а також, — за твердженням дослідника Джонатана Іґлза (англ. Jonathan Eagles) — сини Богдан[b] і Петро. Обоє померли зовсім юними: 26 червня 1479 й 21 листопада 1480 відповідно[7]. Їх поховали поряд в Путнянській обителі[8], закладеній самим господарем.

9 липня 1466 року Штефан зробив щедрі даяння монастирю Побрата, зокрема «за душу и за здравие кнегины господства ми Ѡвдотїа»[9], а 27 липня вніс пожертву монастирю Хіландар на горі Афон, просячи ченців молитись за рідних: жінку і двох зазначених у проханні дітей, Олену та Олександра[en][10]. Раніше історики вважали останнього — первістка молдавського владаря й пізнішого співправителя — сином київської князівни, однак, більш імовірно, що його матір'ю була наложниця Маруша (Моріка); відомо, що він брав участь у жорстокій битві 1476 р. із османами, на мить котрої був явно старший 12 літ, ніж мусів би мати, якщо народився б в шлюбі[11][12].

Штефан володів руською мовою і, певно, саме нею розмовляв з жінкою[13], отож не дивно, що її ім'я в офіруванні монастирю Побрата передане в українській вимові[14].

Померла Євдокія, либонь, через ускладнення після пологів або внаслідок хвороби саме тоді, коли чоловік відбивав вторгнення угорського короля Матвія Корвіна. Вістка про смерть дружини, певно, дійшла до господаря напередодні битви при Баї. Жінку поховали в кафедральнім соборі св. Георгія (Сучава), більш відомому під назвою «Міреуці». Фрагменти надгробної плити Олельківни в 1996 знайшов румунський археолог Мірча Матей[15][16]. 15 лютого 1469 молдавський правитель дарував вищезгаданому храму пасіку Баликову зі 100 вуликами неподалік м. Ясси, куплену за 110 золотих в Никора Сербескула (Nikore Serbeskul), виноградник і рибний ставок, а також угодив з митрополитом Теоктистом щотижневе поминання душі Євдокії (парастас по понеділкам й літургія — по вівторкам)[17]. Грамота від 12 березня 1488 р. лише підтверджує це надання[18].

Див. також

Коментарі

  1. Згідно з Бистрицьким й Другим Путнянським літописами[2], тоді як Перший Путнянський і молдавсько-польський подає 5 червня[3], а молдавсько-німецька хроніка — 15 липня[4].
  2. За іншими даними, його народила Марія Мангупська[5]. Також не слід плутати з Богданом-Владом від Марії Войкиці.

Примітки

  1. Eagles, 2014, с. 45.
  2. Грекул, 1976, с. 26, 69.
  3. Грекул, 1976, с. 63, 106.
  4. Грекул, 1976, с. 37.
  5. а б Boldur, Alexandru V. (1970). Stefan cel Mare, Voievod al Moldovei (1457—1504). Studiu de istorie socială. şi politică. Madrid: Editura Carpatii. с. 352-354.
  6. Чобану М. А. Стефан Великий и Иван Васильевич: Отношения между Молдавским княжеством и Московским государством в 1475—1482 гг. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. — 2018. — № 3 (73). — С. 21.
  7. Каштанов С. М. Исследование о молдавской грамоте XV века. — Москва : Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2012. — С. 14. — ISBN 978-5-91244-077-9.
  8. Eagles, 2014, с. 102.
  9. Bogdan, Ioan, ed. (1913). Documentele lui Ștefan cel Mare. Volumul I. Hrisoave și cărți domnești (1457—1492) (PDF). București: Atelierele Grafice Socec & Co., Societate Anonimă București. с. 104-105.
  10. Păun, Radu G. (2016). Mount Athos and the Byzantine-Slavic Tradition in Wallachia and Moldavia after the fall of Constantinople. У Stanković, Vlada (ред.). The Balkans and the Byzantine World before and after the Captures of Constantinople, 1204 and 1453. Lexington Books. с. 130—131. ISBN 978-1-49851-325-8.
  11. Eagles, 2014, с. 45, 48.
  12. Никитич А. Н. Неопубликованный фрагмент из неизвестной молдавской летописи. Господарь Стефан Великий в 1451-1460 гг. // Stratum plus. — 2004. — № 6. — С. 63-95.
  13. Шорников П. Языковой дуализм в Молдавском княжестве XIV–XVII вв. // Русин. — 2010. — № 2 (20). — С. 69.
  14. Mazilu, Dan Horia (2003). Voievodul dincolo de sala tronului. Iași: Polirom. с. 402. ISBN 973-681-147-6.
  15. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — Київ, 1996. — ISBN 5-85654-047-6.
  16. Eagles, 2014, с. 121—122.
  17. Documenta Romaniae Historica: A. Moldova. Vol. 2. (1449-1486). — Bucureşti : Editura Academiei Republicii Socialiste Române, 1976. — С. 232-233.
  18. Documenta Romaniae Historica: A. Moldova. Vol. 3. (1487-1504). — Bucureşti : Editura Academiei Republicii Socialiste Române, 1980. — С. 55-57.

Джерела

  • Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв / сост. Ф. А. Грекул; отв. ред. В. И. Буганов. — Москва : Наука, 1976. — 152 с.
  • Marcu, George; Ilinca, Rodica (2012). Enciclopedia personalităţilor feminine din România. Bucureşti: Editura Meronia. ISBN 9789737839770.
  • Eagles, Jonathan (2014). Stephen the Great and Balkan Nationalism: Moldova and Eastern European History. I.B. Tauris. ISBN 978-1-78076-353-8.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya