Євдокія Олельківна

Євдокія Олельківна
Сучасне зображення із церкви св. Миколая в Яссах
Народилася15 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла25 листопада 1467(1467-11-25)
РідОлельковичі
БатькоОлелько Володимирович
МатірАнастасія Василівна
ЧоловікШтефан III
Конфесіяправославна
Фреска з монастиря Побрата

Євдокія, чи пак Овдотія (рум. Evdochia Olelkovici; нар. 144? — пом. 25 листопада 1467) — дочка київського князя Олелька Володимировича від Анастасії Василівни. Перша дружина молдавського господаря Штефана III Богдановича.

Життєпис

З боку матері вона доводилася правнучкою Вітовта, великого князя литовського та руського, й онукою великого князя московського Василія Дмитровича. По отчеській лінії припадала стриєчною небогою польському королю Казимиру IV Ягеллончику і племінницею Іванові III[1].

Весілля з завидною нареченою, чий брат Семен якраз перебував на вершині своєї могутності, постаючи у молдавських літописах царем київським, відбулося 5 липня 1463 року[a][5]. В шлюбі родились донька Олена (наприкінці 1465, як міркує історик Михайло Чобану)[6], а також, — за твердженням дослідника Джонатана Іґлза (англ. Jonathan Eagles) — сини Богдан[b] і Петро. Обоє померли зовсім юними: 26 червня 1479 й 21 листопада 1480 відповідно[7]. Їх поховали поряд в Путнянській обителі[8], закладеній самим господарем.

9 липня 1466 року Штефан зробив щедрі даяння монастирю Побрата, зокрема «за душу и за здравие кнегины господства ми Ѡвдотїа»[9], а 27 липня вніс пожертву монастирю Хіландар на горі Афон, просячи ченців молитись за рідних: жінку і двох зазначених у проханні дітей, Олену та Олександра[en][10]. Раніше історики вважали останнього — первістка молдавського владаря й пізнішого співправителя — сином київської князівни, однак, більш імовірно, що його матір'ю була наложниця Маруша (Моріка). Відомо, що він брав участь у жорстокій битві 1476 р. з османами, на мить котрої був явно старший 12 літ, ніж очікувалося, якби народивсь у шлюбі[11][12].

Штефан володів руською мовою і, певно, саме нею розмовляв з жінкою[13], отож не дивно, що її ім'я в офіруванні монастирю Побрата передане в українській вимові[14].

Померла Євдокія, либонь, через ускладнення після пологів або внаслідок хвороби саме тоді, коли чоловік відбивав було вторгнення угорського короля Матвія Корвіна. Звістка о смерті дружини, схоже, застала воєводу напередодні битви при Баї.

Господарівну поховали у сучавському кафедральному соборі св. Георгія, більш знаному як «Міреуці» (рум. Mirăuți). Фрагменти ж надгробної плити Олельківни 1996 р. знайшов румунський археолог Мірча Матей[15][16].

15 лютого 1469 молдавський правитель дарував вищезгаданому храму пасіку Баликову зі 100 вуликами неподалік м. Ясси, куплену за 110 золотих в Никора Сербескула (Nikore Serbeskul), виноградник і рибний ставок, а також угодив з митрополитом Теоктистом щотижневе поминання душі Євдокії (парастас по понеділкам й літургія — по вівторкам)[17]. Грамота від 12 березня 1488 р. лише підтверджує це надання[18].

Див. також

Коментарі

  1. Згідно з Бистрицьким й Другим Путнянським літописами[2], тоді як Перший Путнянський і молдавсько-польський подає 5 червня[3], а молдавсько-німецька хроніка — 15 липня[4].
  2. За іншими даними, його народила Марія Мангупська[5]. Також не слід плутати з Богданом-Владом від Марії Войкиці.

Примітки

  1. Eagles, 2014, с. 45.
  2. Грекул, 1976, с. 26, 69.
  3. Грекул, 1976, с. 63, 106.
  4. Грекул, 1976, с. 37.
  5. а б Boldur, Alexandru V. (1970). Stefan cel Mare, Voievod al Moldovei (1457—1504). Studiu de istorie socială. şi politică. Madrid: Editura Carpatii. с. 352-354.
  6. Чобану М. А. Стефан Великий и Иван Васильевич: Отношения между Молдавским княжеством и Московским государством в 1475—1482 гг. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. — 2018. — № 3 (73). — С. 21.
  7. Каштанов С. М. Исследование о молдавской грамоте XV века. — Москва : Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2012. — С. 14. — ISBN 978-5-91244-077-9.
  8. Eagles, 2014, с. 102.
  9. Bogdan, Ioan, ed. (1913). Documentele lui Ștefan cel Mare. Volumul I. Hrisoave și cărți domnești (1457—1492) (PDF). București: Atelierele Grafice Socec & Co., Societate Anonimă București. с. 104-105.
  10. Păun, Radu G. (2016). Mount Athos and the Byzantine-Slavic Tradition in Wallachia and Moldavia after the fall of Constantinople. У Stanković, Vlada (ред.). The Balkans and the Byzantine World before and after the Captures of Constantinople, 1204 and 1453. Lexington Books. с. 130—131. ISBN 978-1-49851-325-8.
  11. Eagles, 2014, с. 45, 48.
  12. Никитич А. Н. Неопубликованный фрагмент из неизвестной молдавской летописи. Господарь Стефан Великий в 1451-1460 гг. // Stratum plus. — 2004. — № 6. — С. 63-95.
  13. Шорников П. Языковой дуализм в Молдавском княжестве XIV–XVII вв. // Русин. — 2010. — № 2 (20). — С. 69.
  14. Mazilu, Dan Horia (2003). Voievodul dincolo de sala tronului. Iași: Polirom. с. 402. ISBN 973-681-147-6.
  15. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — Київ, 1996. — ISBN 5-85654-047-6.
  16. Eagles, 2014, с. 121—122.
  17. Documenta Romaniae Historica: A. Moldova. Vol. 2. (1449-1486). — Bucureşti : Editura Academiei Republicii Socialiste Române, 1976. — С. 232-233.
  18. Documenta Romaniae Historica: A. Moldova. Vol. 3. (1487-1504). — Bucureşti : Editura Academiei Republicii Socialiste Române, 1980. — С. 55-57.

Джерела

  • Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв / сост. Ф. А. Грекул; отв. ред. В. И. Буганов. — Москва : Наука, 1976. — 152 с.
  • Marcu, George; Ilinca, Rodica (2012). Enciclopedia personalităţilor feminine din România. Bucureşti: Editura Meronia. ISBN 9789737839770.
  • Eagles, Jonathan (2014). Stephen the Great and Balkan Nationalism: Moldova and Eastern European History. I.B. Tauris. ISBN 978-1-78076-353-8.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya