Євробачення Юних Музикантів 2012
Євроба́чення Ю́них Музика́нтів 2012 (англ. Eurovision Young Musicians 2012) — це шістнадцятий конкурс класичної музики серед учасників з різних країн Європи віком від 13 до 20 років, і відбувся в столиці Австрії Відні на Ратушній площі Rathausplatz. Конкурс складається з півфіналу який тривав два дні 5 та 6 травня та фіналу, що відбувся 11 травня 2012 року. Дата проведення фіналу конкурсу обрана не випадково, саме цього дня рівно 30 років тому відбувся перший конкурс Євробачення Юних Музикантів. Цьогоріч в конкурсі взяли участь 14 країн і за рішенням журі переможцем конкурсу став представник Норвегії Ейвінд Холтсмарк Рінгстад.[1] Як нагороду він отримав 5000 євро та музичну стипендію в будь-якій країні Європи за власним вибором.[2] Другу премію отримав представник Австрії Еммануель Т'єкнаворіан, а третю премію — представник Вірменії Нарек Казазян. Вибір країни-організатора конкурсу11 січня 2012 року Європейська Мовна Спілка офіційно оголосила що австрійський Відень прийме шістнадцятий конкурс класичної музики «Євробачення Юних Музикантів».[3] Ведучі конкурсу23 березня 2012 року Європейська мовна спілка та національна телерадіокомпанія Австрії ORF офіційно оголосили Піа Штраусс ведучою півфіналу конкурсу Євробачення Юних Музикантів 2012.[4] Народившись в Каринтії Піа вела підготовку на професії акторки, співачки та танцюристки, після чого вона закінчила з дипломом державне правління музичного театру студії театрального мистецтва у Відні. Згодом вона вчилася за кордоном в таких країнах як Німеччина, Італія та Словенія. 17 квітня 2012 року Європейська мовна спілка та національна телерадіокомпанія Австрії ORF офіційного оголосили ведучого фіналу конкурсу Євробачення Юних Музикантів 2012.[5] Фінал конкурсу проведе Мартін Грюбінгер, який представляв Австрію на конкурсі Євробачення Юних Музикантів 2000. Народившись в Зальцбургу, Мартін вчився в Брюкнерській консерваторії що розташована в Лінці та в консерваторії Моцартеум, що розташована в Зальцбурзі. Після чого згодом почав давати сольні та оркестрові концерти в відомих місцях та на престижних фестивалях по всій Європі та у світі. Серед них: «Rheingau», «Weimar Kunstfest», фестиваль у Люцерні (Швейцарія) та фестиваль в Зальцбурзі. Мартін виступав у складах багатьох філармонічних оркестрів: Бергена (Норвегія), Бремена (Німеччина), Осло (Норвегія), Гонконгу (Китай), Тайваню (Китай), Гамбурга (Німеччина), Ганновера (Німеччина), Мюнхена (Німеччина), Токіо (Японія) та інших. У 2011 році дебютував у складі симфонічного оркестру Канзас Сіті (США). ФорматКонкурс складається з півфіналу та фіналу. За результатами голосування журі 7 країн півфіналу, що триватиме два дні, потрапляють до фіналу конкурсу. Фінал конкурсу складається з семи країн і серед цих країн переможця конкурсу визначить журі. Склад журі23 квітня 2012 року Європейська мовна спілка та національна телерадіокомпанія Австрії офіційно оголосили що Franz Bartolomey увійшов до складу журі півфіналу конкурсу.[6] Народившись у Відні, він вчився у Академії музики та виконавських видів мистецтва під керівництвом професора Річарда Кротцчака і в приватному порядку під керівництвом Еммануеля Брабеца. За свою довгу та видатну кар'єру Франц був удостоєний численних нагород в тому числі у міжнародних змаганнях у Будапешті (Угорщина) в 1963, Москві (Росія) в 1966, а також у Відні (Австрія) в 1967 році. Франц є основним віолончелістом Віденського філармонічного оркестру, його ім'я стало синонімом протягом трьох поколінь. Також він з 2004 року є основним віолончелістом Люцернського фестивального оркестру під керівництвом Клаудіо Аббадо. 24 квітня 2012 року Європейська мовна спілка анонсувала що Radek Baburak буде у складі журі фіналу конкурсу.[7] Радек є дуже відомим музикантом, що грає на розі, лауреат ARD Munich, фестивалю в Женеві та в інших міжнародних змаганнях, також він колишній музикант Берлінського філармонічного оркестру. У віці вісім років Радек почав грати на розі, завдяки професору Карелу Кренеку, у своєму рідному місті Пардубіце (тодішня Чехословаччина). Його вчитель привів його до перемоги в практично усіх національних змаганнях, і в віці 12 років Радек став абсолютним переможцем «Концертино Прага» (1989). С 1989 по 1994 рік Бабурак вчився в Празькій консерваторії разом з відомим чеським трубачем Бедржихом Тилзарем. В 1992 році Радек зайняв третє місце на щорічному фестивалі «Празька весна» і був нагороджений Гран-прі ЮНЕСКО, а також отримав багато інших міжнародних премій, включаючи класичне Греммі в 1995 році. У 2000 році Бабурак став основним музикантом граючим на розі в Берлінському філармонічному оркестрі, з яким він грав як соліст на Зальцбурзькому пасхальному фестивалі. Як соліст він і досі виступає в Берлінському оркестрі бароко і залишається членом октету Берлінської філармонії. 25 квітня 2012 року Європейська мовна спілка оголосила що у складі журі півфіналу та фіналу конкурсу буде Carol McGonnell.[8] Керол виступала в першому концерті Zankel Hall та Carnegie Hall а також з'явилась у великій серії виконавців Лінкольн Центру. Керол виступала як сольний музикант у різних концертах по всьому світі в тому числі в таких ансамблях як: «Ensemble Modern», «Camerata Pacifica», в «Zankel Band» Карнегі холу та в «Metropolitan Museum Artists in Concert». Її виступи транслювалися на таких телеканалах та радіостанціях як: RTE, Lyric FM, BBC, WQXR та NPR. Керол є одним із засновників ансамблю «Argento Chamber Ensemble». Вона брала участь у введенні в дію більш ніж 100 нових творів, починаючи від сольних п'єс до концертів кларнету. Керол є художнім керівником програми «Music for Museums» (Музика для музею), в співпраці з Національною галереєю Ірландії. Участь у цій програмі беруть такі музеї як: «Museums Isabella Stewart Gardner» (Бостон), «J.P. Getty» (Лос-Анджелес), «Metropolitan Museum» (Нью-Йорк). Керол виступала на факультеті Французько-американської Академії та в «Music Advancement Program» Джульярдської школи музики. Christian Eggen 26 квітня 2012 року був оголошений членом журі півфіналу та фіналу конкурсу.[9] Кристіан Егген є відомим норвезьким піаністом та диригентом. Свою кар'єру Крістіан розпочав в 1981 році у складі ансамблю «Ny Musikk». В 1984 році він представляв Норвегію на «Biennale for Nordic Soloists», і його виконання творів Карла Нільсена отримало багато відгуків критиків. Егген згодом зробив міжнародний прорив як диригент у «World Music Days» (Дні світової музики) в 1990 році, і він швидко став одним з видатних диригентів в північній Європі. В 1993 році Егген став художнім керівником «Oslo Sinfonietta», а з 1988 року був диригентом ансамблю «Cikada». Кристіан Егген став центром уваги міжнародної спільноти в 1999 році після виконання «Kurtágs Steele» з симфонічним оркестром шведського радіо, він веде співпрацю з багатьма ансамблями сучасної музики а також з багатьма відомими симфонічними оркестрами. У 2008 році дебютував з «Orchestra Filarmonica della Scala» у театрі «Ла Скала» і також виступав з «Royal Philharmonic» в Лондоні. Кристіан Егген отримав багато нагород, серед них: «Norwegian Music Critics Prize», «Spellemann Prize», «Lindeman Prize» та «Oslo Bys Kunstnerpris» в знак визнання його внеску у розвиток музики в місті Осло. У 2005 році він разом з «Cikada» отримали нагороду «Nordic Council Music Prize», та в 2007 році король Норвегії Харальд V нагородив Еггена королівським норвезьким орденом Святого Олава. 30 квітня 2012 року Європейська мовна спілка офіційно оголосила, що Agnieszka Duczmal буде головою журі півфіналу та членом журі фіналу конкурсу.[10] Агнешка народилась у сім'ї з музичними традиціями. В 1971 році з відзнакою закінчила державну вищу школу музики в Познані, де вона вчилась у класі професора Вітольда Кржеміньського. Як диригент опери Познані готувала прем'єру «Benjamin Britten's Midsummer Night's Dream» та прем'єру «Rigoletto» Джузеппе Верді. Коли Агнешка була ще студенткою, вона в 1968 році заснувала камерний оркестр, який в 1977 році був реорганізований в «Оркестр польського радіо та телебачення». Згодом вона стала художнім керівником оркестру польського радіо «Amadeus». В 1982 році вона була удостоєна звання «La donna del mondo» (жінка світу) в міжнародному культурному центрі Святого Вінцента що в Римі, що існує під егідою ЮНЕСКО, президентом Італії за видатні мистецькі, культурні та соціальні досягнення. Агнешка стала першою жінкою-диригентом що виступила в театрі «La Scale» що в Мілані. До 2010 року вона записала 10 творів з оркестром польського радіо «Amadeus» та більш ніж 9500 хвилин музики для польського радіо. Також Агнешка записала понад 100 концертів та музичних програм для польського телебачення, серед яких «Stereo And In Colour» та «Agnieszka Duczmal's Guests», 5 годин музики для телебачення Франції (а саме для телеканалу France 1) та одну-годинну програму для японського телеканалу NHK. Протягом багатьох років вона популяризує польських юних музикантів в серії концертів. 1 травня 2012 року Європейська мовна спілка оголосила останнього члена журі, ним став Markus Hinterhäuser, який цього року виступатиме головою журі фіналу конкурсу.[11] Маркус Хінтерхаузер народився в Ла Спеція що в Італії, вчився в музичній академії Відня по класу фортепіано, в Моцартеумі (Зальцбург) де відвідував майстер-класи Елізабет Леонської та Олега Майзенберга. Маркус виступав в оркестрових, сольних та камерних оркестрах в найбільших концертних залах світу, особливо в таких як: «Carnegie Hall», «Musikverein», «Konzerthaus» та «La Scala». В останні роки Маркус був сконцентрований на інтерпретації сучасної музики, особливо творів Луіджи Ноно, Карлхайнца Штокхаузена, Мортона Фелдмана та Гійоргі Лігеті. Хінтерхаузер зробив декілька записів для телебачення та радіо, на компакт-дисках творів Шенберга, Берга і Веберна та працював на музично-театральних постановках. Маркус зараз відповідає за планування концертної програми Зальцбурзького фестивалю, призначення він офіційно прийняв в жовтні 2006 року. У 2013—2014 роках він буде художнім керівником «Wiener Festwochen». Головний диригент2 квітня 2012 року Європейська мовна спілка анонсувала, що головним диригентом конкурсу «Євробачення Юних Музикантів 2012» буде Cornelius Meister.[12] Корнеліус народився в 1980 році в Ганновері (Німеччина), в вересні 2010 року був призначений головним диригентом та художнім керівником симфонічного оркестру Віденського радіо. В доповнення до концертів в «Musikverein», «Konzerthaus» та на Зальцбурзькому фестивалі поставив особливий акцент на розвиток освітніх проектів для дітей та молоді. Також був нагороджений за найкращу німецьку концертну програму та за освітню роботу з дітьми та молоддю. У 21 віці дебютував в Гамбурзькій опері, в 24 в Баварській опері Мюнхена, в 26 в Новому національному театрі Токіо та в 29 в опері Сан-Франциско та в Німецькій опері Берліна. Також Корнеліус був запрошений для роботи з такими оркестрами як: «Bamberg Symphony», «NDR Symphony Orchestra Hamburg», «MDR Symphony Orchestra Leipzig», «Munich Radio Orchestra», «Basel Symphony Orchestra», «BBC Philharmonic», «Orchestre de l'Opera national de Paris» та «Indianapolis Symphony Orchestra». Як піаніст він виступав в Європі та США, та є лауреатом «Deutsche Musikwettbewerb» та «Schleswig-Holstein Musik Festival». Для «Bayreuther Festspiele 2004» він допомагав П'єру Булезу для твору «Parsifal». Учасники17 лютого 2012 року Європейська мовна спілка офіційно оголосила кількість та перелік країн-учасниць конкурсу 2012 року. Цього року в конкурсі взяли участь 14 країн.[13] ПівфіналПівфінал[14] конкурсу відбувся 5 та 6 травня 2012 року в Schubert Hall і в ньому брали участь 14 країн. 4 травня 2012 року відбувся розподіл виступів учасників на два півфінальні дні.[15] Журі оголосило повний список фіналістів 6 травня 2012 року.
Фінал[16]Фінал конкурсу «Євробачення Юних Музикантів 2012» відбувся 11 травня 2012 року на Ратушній площі Rathausplatz, і в ньому взяли участь 7 країн. 8 травня 2012 року відбулось жеребкування порядкових номерів виступу країн у фіналі конкурсу.[17]
По завершенню конкурсу супервайзер конкурсу Владислав Яковлєв зазначив[2]:
Трансляція12 травня 2012 року Європейська мовна спілка оголосила телеканали трансляції конкурсу.[18] Австрія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Норвегія, Польща та Україна транслювали фінал конкурсу о 21:20 за центрально-європейським часом. Греція показала фінал конкурсу 12 травня 2012 року о 12:30, а Грузія також цього дня о 14:00. Коли фінал конкурсу покажуть інші країни-учасниці буде оголошено згодом. Трансляція півфіналу конкурсу телеканалами була заборонена Європейською мовною спілкою, і трансляція півфіналу відбувалася тільки на офіційному сайті конкурсу.
ДжерелаДив. також
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
