Європейська інтеграція України![]() Європе́йська інтегра́ція Украї́ни — процес економічного і політико-правового зближення України з європейськими міждержавними структурами, який триває протягом 2000-20-х рр. ХХІ ст. і повинен завершитися зі вступом України до ЄС. Правова основаПравовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 у м. Прага. В умовах, коли тривають переговори про нову рамкову Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, двосторонні відносини також регулюються Порядком денним асоціації між Україною та ЄС — своєрідним містком між Угодою про партнерство та співробітництво та Угодою про асоціацію. Українське експертне середовище здійснює Громадський моніторинг виконання цього документу. Політичний контекстВідносини між Україною та ЄС скеровуються Європейською політикою сусідства. У 2009 році ЄС започаткував ініціативу «Східне партнерство», східний вимір Європейської політики сусідства, націлений на істотне підвищення рівня відносин із шістьма східними сусідами. Східне партнерство має два виміри: — Двосторонній вимір, що націлений на укладання Угод про асоціацію, створення глибоких та всебічних зон вільної торгівлі та досягнення поступу в питаннях візової політики та мобільності; Факти і цифри
2010 рік: Порядок денний асоціації Україна-ЄС16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено Порядок денний асоціації[недоступне посилання з травня 2019] Україна — ЄС (остаточна назва нового практичного інструменту на заміну Плану дій Україна-ЄС). Порядок денний є інструментом підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності. Документ підготовлено на принципах:
Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство. Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]. Доповідь за 2009 рік можна завантажити англійською [Архівовано 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.] чи українською мовами. Українське громадянське експертне середовище проводить незалежну оцінку виконання зобов'язань в рамках Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував громадський моніторинг виконання Україною Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС. Проєкт виконує Консорціум аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень [Архівовано 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Київ) (ІЕД) та Центру політико-правових реформ [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Медійну підтримку проєкту надає МГО «Інтерньюз-Україна» [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]. Проєкт здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.] при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Громадський моніторинг дозволить виокремити основні проблеми та виклики, що виникають у процесі виконання пріоритетів ПДА Урядом країни та Європейською стороною у визначених пріоритетних сферах. Реалізація проєкту передбачає аналіз правових актів, політичних документів, прийнятих законопроєктів, що будуть стосуватися виконання положень з боку української сторони Порядку денного про Асоціацію між Україною та ЄС у сферах політичного та економічного діалогу: конституційного реформування, розвитку громадянського суспільства, реформи публічної адміністрації та її прозорості, судової реформи, доступу до правосуддя та правової допомоги, кримінальної юстиції та захисту прав людини, економічних перетворень, безпекової сфери. 2021–2022 рокиУ 2021 році Президент України Володимир Зеленський започаткував процес підписання декларацій про підтримку європейської перспективи України з окремими країнами ЄС у межах нової тактики зближення України з Євросоюзом.[1][2] У таких деклараціях країнами ЄС декларувалося надання допомоги Україні у здобутті повноправного членства у ЄС, зокрема фіксувалася європейська перспектива України. Упродовж року Україна підписала такі декларації з 8 країнами ЄС, а після початку російського вторгнення європейська перспектива України була офіційно підтримана Європарламентом та Єврокомісією.[3][4][5] Див. також
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia