Єлизавета Альбертіна Ангальт-Дессауська
Єлизавета Альбертіна Ангальт-Дессау (нім. Elisabeth Albertine von Anhalt-Dessau, 1 травня 1665 — 5 жовтня 1706) — німецька принцеса з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та Генрієтти Катерини Оранської-Нассау, настоятелька Герфордського монастиря під іменем Єлизавета IV у 1680–1686 роках, згодом — дружина герцога Саксен-Вайзенфельс-Барбі Генріха. ЖиттєписЄлизавета Альбертіна з'явилась на світ 1 травня 1665 року в Кельні-на-Шпреє. Вона стала першою з дітей князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та його дружини Генрієтти Катерини Оранської-Нассау, які вижили. Згодом в родині народилися ще п'ять доньок та син. ![]() Батько волів бачити старшу доньку служницею Господа, тож Єлизавету у п'ятнадцятирічному віці було обрано абатисою Герфордського монастиря. Вона вступила на посаду 18 червня 1680 року як Єлизавета IV. У 1686 році вона вийшла заміж за герцога Саксен-Вайзенфельс-Барбі Генріха. Весілля відбулося 30 березня у Дессау.[1] Живими у подружжя народилося п'ятеро дітей. Померла Єлизавета Альбертіна 5 жовтня 1706 року при народженні доньки. Дитина також не вижила. Похована в родинній гробниці замка Барбі. РодинаЧоловік — Генріх Саксен-Вайзенфельс-Барбі ДІти:
ГенеалогіяПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia