Єлизавета Майсенська

Єлизавета Майсенська
нім. Elisabeth von Meißen
бургграфиня-консорт Нюрнбергу
Початок правління:	1350
Кінець правління:	21 квітня 1375
Попередник:	Єлизавета Геннеберзька
Наступник:	Маргарита Люксембурзька
Дата народження:	22 листопада 1329(1329-11-22)
Місце народження:	замок Вартбург, поблизу Айзенаху
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	21 квітня 1375(1375-04-21) (45 років)
Поховання	Гайльсброннський монастирd
Чоловік:	Фрідріх V
Діти:	Єлизавета, Беатріса, Анна, Агнеса, Йоганн, Фрідріх, Маргарита, Катерина
Династія:	Веттіни, Гогенцоллерни
Батько:	Фрідріх II
Мати:	Матильда Баварська

Єлизавета Майсенська (нім. Elisabeth von Meißen), також Єлизавета Тюринзька (нім. Elisabeth von Thüringen) або Єлизавета Веттін (нім. Elisabeth von Wettin), (нар. 22 листопада 1329 — 21 квітня 1375) — представниця династії Веттінів XIV сторіччя, донька маркграфа Майсенського та ландграфа Тюринзького Фрідріха II та Маргарити Баварської, дружина бургграфа Нюрнберзького Фрідріха V.

Народилась 22 листопада 1329 року у замку Вартбург, резиденції тюринзьких правителів. Стала первістком у родині маркграфа Майсенського і ландграфа Тюринзького Фрідріха II та його дружини Маргарити Баварської, з'явившись на світ на сьомому році їхнього подружнього життя.^[1] Мала восьмеро молодших суродженців, з яких дорослого віку досягли брати Фрідріх, Балтазар, Людвіг і Вільгельм^[2] та сестри Беатріса й Анна. Їхній дід з материнського боку, Людвіг IV у той час володарював Священною Римською імперією.

Втратила матір у віці 16 років. Батько більше не одружувався. У 1347 році, після смерті тестя, йому була запропонована корона Німеччини, від якої він відмовився на користь Карла Люксембурга.^[3] Після кончини Фрідріха III у 1349 році брати Єлизавети правили землями разом.

У віці 25 років узяла шлюб із Фрідріхом Нюрнберзьким, трохи молодшим від неї. Весілля пройшло 7 вересня 1350 року. Наречений був єдиним сином правлячого бургграфа Нюрнбергу Йоганна II Покупця і восени 1357 року наслідував престол. Сучасники відзначали його миролюбність, але разом з тим і рішучість.^[4] У подружжя народилося восьмеро дітей.

Оскільки тривалий час у родині народжувались лише дівчатка, Фрідріх V отримав від імператора дозвіл передавати володіння по жіночій лінії. Згодом у сім'ї з'явилися двоє синів, після чого бургграф видав постанови, що забороняли поділ країни більш, ніж на дві частини, аби запобігти дробленню земель.^[5]

Подружжя покровительствувало Гайльсброннському монастирю,^[5] де згодом і було поховане у маркграфській крипті.^[6] Єлизавета померла 21 квітня 1375 року, Фрідріх пережив її більш, ніж на двадцять років.

Чоловік — Фрідріх V

Діти:

• Єлизавета (1358 —1411) — дружина курфюрста Пфальцу Рупрехта, мала дев'ятеро дітей;
• Беатріса (близько 1360^[7] або 1362^[8] — 1414) — дружина герцога Австрії Альбрехта III, мала єдиного сина;
• Катерина (1361^[9] — 1409) — у ранньому віці була заручена з Сигізмундом Люксембургом,^[5] настоятелька монастиря кларисинок у Гофі у 1391—1409 роках;
• Анна (близько 1364 — після 1392) — черниця у кларисинському монастирі у Зойслиці;
• Агнеса (? — після 1430) — дружина барона Фрідріха фон Дабера, згодом — настоятелька монастиря кларисинок у Гофі у 1409—1430 роках;
• Маргарита (близько 1367 — 1406) — дружина ландграфа Гессену Германа, мала восьмеро дітей;
• Йоганн (близько 1369 — 1420) — бургграф Нюрнбергу у 1397—1420 роках, маркграф Бранденбург-Кульмбаху у 1398—1420 роках, був одружений з донькою імператора Священної Римської імперії Карла IV, Маргаритою, мав єдину дитину;
• Фрідріх (1371 — 1440) — бургграф Нюрнбергу у 1397—1427 роках, маркграф Бранденбург-Ансбаху у 1398—1440 роках, маркграф і курфюрст Бранденбургу у 1415—1440 роках, маркграф Бранденбург-Кульмбаху у 1420—1440 роках, був одружений з Єлизаветою Баварською, мав десятеро дітей.

• Правителі Саксонії (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Єлизавети Майсенської (англ.)
• Генеалогія Фрідріха V (англ.)