Про цю стародавню візантійську кафедру відомо кілька єпископів, четверо з яких, Елпідій, Протимій,[5] Іоан I[6] і Феодор [7], брали участь у Вселенських соборах свого часу.[8] До них додаються: Петро, який у 458 році підписав лист єпископів Понтійського Полемонії до імператора Лева після вбивства Александрійського патріарха Протерія.[9] ; Орміза, якого близько 460 р. було звинувачено в розслідуванні священика Лампета, засудженого синодом, проведеним Аліпієм Кесарійським[10]; і Іоан II, який підписав лист митрополита Неокесарійського Стіліана проти Константинопольського патріарха Фотія, адресований Папі Стефану V[11]. Сфрагістика повернула ім’я іншого єпископа Комани, Феодосія, який жив між Х і ХІ століттями.[12]
У Гуменеку в Понті, що в сучасній Туреччині, святий Александр, відомий як il Carbonaio, єпископ, який, досягнувши особливого усвідомлення християнського смирення через філософію, був тоді возведений святим Григорієм Чудотворцем до осідку цієї Церкви, де засяяв не лише проповіддю, а й за те, що зазнав мученицької смерті у вогні.
↑Dialoghi sulla vita di san Giovanni Crisostomo, Patrologia Greca, XLVII, 38.
У Гуменеку в Понті, що в сучасній Туреччині, святий Василіск, єпископ і мученик.
↑Редактори «Acta Conciliorum Oecumenicorum» (Concilium universale Ephesenum, in Acta Conciliorum Oecumenicorum, ed. E. Schwartz and J. Straub, Berlin-Leipzig 1922-1929) віднесли єпископа Протімія, який брав участь в Ефеському Соборі 431 року, до єпархії Комани Понтійської. Подальші дослідження, базуючись на різних уроках з рукописів (E. Honigmann, Patristic Studies, Vatican City 1953, pp. 74-77), виправили Коману на Конану, єпархію Пізідії. Sylvain Destephen, Prosopographie chrétienne du Bas-Empire 3. Prosopographie du diocèse d'Asie (325-641), Paris 2008, p. 827.
↑До цих єпископів Янін додає також єпископа Теодора I, який брав участь у Вселенському соборі 553 року; цей же автор, однак, відносить цього єпископа до єпархії Комани Вірменії (DHGE XIII, кол. 354). У критичному виданні соборних актів підпис Теодора супроводжується виразом «episcopus Comanensium civitatis secundae Armeniae provinciae», що не залишає сумнівів, до якої єпархії належав єпископ Теодор. Concilium universale Constantinopolitanum sub Iustiniano habitum, edidit Johannes Straub, volumen primum, «Acta Conciliorum Oecumenicorum» vol. IV/1, Berolini 1891, p. 230, nº 144.
↑Mansi, Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio, t. VII, col. 605.
↑Ioannes, PmbZ № 22826. На думку Яніна та редакторів PmbZ, цей єпископ міг також належати до однойменної кафедри Комани у Вірменії.
↑Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 293. Theodosios, PmbZ № 27945. На думку редакторів PmbZ, цей єпископ міг також належати до однойменної кафедри Комани Вірменії Віталієн Лоран, з іншого боку, на основі іншого прочитання тексту печатки, відносить єпископа Феодосія до єпархії Конани в Пісідії (V. Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/1, Paris, 1963, № 546).
