Єпішов Георгій Якович

Єпішов Георгій Якович
Єпішов Георгій Якович
Народився	1914; Олень-Колодязь
Помер	2008; Кременчук
Громадянство	Російська імперія → УРСР → Україна
Нагороди
	; ; ;

Гео́ргій Я́кович Є́пішов (1 квітня 1914, Олень-Колодязь, Каширський район, Воронезька область — † 2008), почесний громадянин Кременчука^[1]з вересня 1996 року: «за великий внесок у справу благоустрою міста — створення парків, скверів, бульварів»^[2].

Життєпис

Закінчив семирічну школу. Розпочав свою трудову діяльність учнем, помічником кіномеханіка, кіномеханіком у селі Землянське Воронезької області. Закінчив лісотехнічний інститут.

У 1934—1935 роках навчався у Воронезькому фабрично-заводському училищі; у 1935—1936 роках — на робітничому факультеті у місті Воронежі. У 1936 році вступив, а в 1941 році закінчив Воронезький лісотехнічний інститут, отримавши фах інженера лісового господарства.

У часи Другої світової війни служив у евакогоспіталі № 2729. Після закінчення війни із 1945 року до 1946 працював лісоінженером у Харківському міжобласному лісництві.

З 1946 року до 1950- лісничий Котелевського лісництва Полтавської області.

Із 1950 року до 1966 очолював Кременчуцький лісгосп і одночасно Кременчуцьку лісозахисну станцію.

У 1950—1954 роках був депутатом Кременчуцької районної Ради.

1} 1966 по 1982 рр. — керівник зеленого господарства м. Кременчука.

У 1982 році перейшов працювати заступником директора парку Миру, у 1993 році звільнився у зв'язку з виходом на пенсію.

З 1966 по 1982 рік працював керівником комунального підприємства Кременчука «Зеленбуд», очолював колектив понад 15 років.

Зробив великий внесок у справу озеленення та благоустрою міста, створення парків —

1967 — Ювілейний,
1977 — Воїнів — інтернаціоналістів,
1983 — Миру,
скверів, бульварів, розбивалися квітники та розсадники.

За часів його роботи Кременчук вважався «зеленою столицею» України.

Нагороди

орден Трудового червоного Прапора — за впровадження передових методів виробництва (1950 р.);
орден Вітчизняної війни II ступеня — в ознаменування 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1985 р.);
медаль «За бонові заслуги» (1944 р.);
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945» (1947);
медаль «За перемогу над Японією» (1947 р.);
медаль «За звитяжну працю. На відзнаку від 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» (1970 р.);
ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» (1969 р.);
ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (1979 р.);
ювілейна медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945» (1967 р.);
ювілейна медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1975 р.);
ювілейна медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1985 р.);
пам'ятний знак «50 років визволення України» (1995 р.).

Вшанування пам'яті

12 вересня 2011 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Георгію Єпішову (на головному корпусі управління КП «Благоустрій Кременчука» за адресою: м. Кременчук, вул. 1905 року, 17) з пам'ятним написом «В цій будівлі з 1966 по 1992 роки працював видатний громадський діяч, керівник зеленого господарства м. Кременчука, Почесний громадянин міста Георгій Якович Єпішов».

Джерела

↑ 1.Осташко О. І.; Лушакова А. М.; Шаблій О. П. Почесні громадяни Кременчука. Кременчук — Вид-во: «Кременчук», 2005 р. — 460 с.
↑ Рішення XIX сесії XXII скликання Кременчуцької міської Ради народних депутатів від 19.09.1996 року