Просяник Тамара Дмитрівна
Тама́ра Дми́трівна Прося́ник (18 грудня 1951 р.) — член Національної спілки журналістів України, організатор, головний редактор та видавець всеукраїнського тижневика «Інформаційний бюлетень»[1]. БіографіяТамара Дмитрівна Просяник народилася у Кременчуці 18 грудня 1951 року. Випускниця Ніжинського педагогічного інституту. Працювала вчителькою української мови СШ № 4. Відома своєю боротьбою за незалежність України та розвиток демократії в Кременчуці та державі, керувала міськими організаціями Народного Руху України та Української республіканської партії (у 1993-1995 роках була головою Секретаріату партії), працювала в Києві під керівництвом Михайла Гориня, колишнього політв'язня, лідера УРП. Під час виборчої кампанії була довіреною особою у Кременчуці кандидата В'ячеслава Чорновола. За рекомендацією співзасновника та секретаря Кременчуцької міського осередку «Украї́нська Ге́льсінська спі́лка» Олега Харченко, восени 1989 року була прийнята до лав організації. А на весні 1990 року Т. Просяник була обрана головою та очолила вже Кременчуцьку міську організацію УГС. У 1990 р. Просяник оголосила тижневе голодування на площі Перемоги — вона вимагала, щоб над виконкомом підняли український прапор та знесли статую Леніна. 24 серпня 1990 року Кременчук став першим містом Лівобережної України, де підняли синьо-жовтий прапор.[2] 20 березня 2003 року Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом публікацій у ЗМІ, брошурах та інших виданнях матеріалів, що спрямовані на незаконний вплив на президента України з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків проти головного редактора кременчуцького опозиційного тижневика "Інформаційний бюлетень" Тамари Просяник та публікації від 5 грудня 2002 року "За голову Гії Гонгадзе мільйон доларів!".[3] Нагороди та звання
Джерела
|
||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
