Єрменчук-Гручман Ганна Михайлівна

Єрменчук-Гручман Ганна Михайлівна
Єрменчук-Гручман Ганна Михайлівна
Народження	16 червня 1969 (56 років) ; Хмелівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Косівський державний інститут декоративного мистецтва (1989) і Українська академія друкарства (1996)
Вчитель	Саноцька Христина-Олена Іванівна
Діяльність	художник-декоратор
Член	Національна спілка художників України і Національна спілка майстрів народного мистецтва України

Ганна Михайлівна Єрменчу́к-Гру́чман (нар. 16 червня 1969, Хмелівка) — українська художниця декоративного розпису; член Національної спілки художників України з 2000 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 2006 року; лауреат Хмельницької обласної премії імені В'ячеслава Розвадовського за 2012 рік^[a].

Біографія

Народилася 16 червня 1969 року в селі Хмелівці (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). 1989 року закінчила Косівський технікум народних художніх промислів за спеціальністю «художня кераміка»^[1] (педагог Василь Бойчук); у 1996 році — Українську академію друкарства у Львові (педагоги: В. Овчинников, А. Попов, Христина Саноцька).

З 1990 року працювала викладачем малюнку, композиції, скульптури у Волочиській дитячій школі мистецтв, де 2005 року організувала творчу майстерню «Первоцвіт»; за сумісництвом з 1996 року — у Тернопільській школі мистецтв. На даний час працює викладачем малюнку, композиції та скульптури у Волочиській дитячій школі мистецтв, викладає у Волочиському центрі розвитку дитини «Калинка» і у Полянській загальноосвітній школі^[1]. Живе у місті Волочиську.^[2].

Творчість

Працює в галузі декоративного розпису (орнаментує писанки, травленки, керамічні вироби: декоративні тарелі, глечики) та графіки. Серед робіт:

«Осіння птаха» (1990);
«Взяв би я бандуру» (1992);
«Пісня кохання (Світ який — мереживо казкове)» (1994);
«Світе мій» (1994);
«Там соловейко щебетав…» (1994);
«…Піє півень, сонцем п'яний» (1994);
«Суперники» (1995);
«Олені-квіти» (1995);
«Чепурушечка» (1995);
«На рушнику щастя» (1996);
«Весняні переспіви» (1999);
«Чорнії брови — стрічки шовкові…» (1998);
«Щастя мить (Родинонько моя)» (1999);
«Годинонька моя» (2000);
«Мамина пісня» (2000);
«Поділля. Великдень» (2007).

Бере участь у обласних, всеукраїнських художніх виставках з 1990 року. Персональні виставки відбулися у Косові у 1989 році, Тернополі у 1994 році, Хмельницькому у 1994 і 2006 роках.

У фондах Хмельницького обласного художнього музею зберігається три розписи художниці^[1]. Окремі роботи зберігаються в Українській академії друкарства.

Зауваги

↑ За високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію українського образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва^[1].