Єрьомін Олег Вікторович

Олег Єрьомін Олег Вікторович Єрьомін
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	1989(1989) м. Охтирка, Сумська область , Україна
Смерть	9 листопада 2022(2022-11-09) на межі Харківської і Луганської областей, Україна (в результаті ворожого артилерійського обстрілу)
Національність	українець
Псевдо	«Ягуар»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
ОК «Схід»
Нагороди та відзнаки

Олег Вікторович Єрьо́мін (1989, м. Охтирка, Сумська область — 9 листопада 2022, на межі Харківської і Луганської областей) — молодший сержант підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Народився у 1989 році в м. Охтирці на Сумщині.

Здобув фах кухаря в Полтавському фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. Був патріотом. Учасник Революції гідності. Грав на гітарі, любив панк рок, дуже смачно готував. Завжди підгодовував безпритульних тварин.

У 2015 році у складі ДУК ПС відбув захищати Україну. Згодом уклав контракт на військову службу у складі Збройних Сил України. Після демобілізації, працював охоронцем у ТРЦ «Портал», але незабаром знову повернувся до війська на військову службу за контрактом.

На початок російського вторгнення в Україну перебував у війську та був командиром відділення розвідувального взводу 92-ї окремої механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка. У червні 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Олег був мені ліпшим другом майже з дитинства. Був мені братом. Чуйний, добрий, турботливий. Він справжній Герой, завжди йшов на ризик, не боявся ворога. Відважний відчайдух, людина шаленої енергетики. Добрий, щирий, імпульсивний. Пішов воювати в АТО, щоб війна не прийшла в його домівку. Стримував цю орду. Перший раз як приїхав в Охтирку з початку повномасштабного вторгнення, відчував лють, коли побачив, що ворог зробив з його містом», — розповідала про Олега його подруга Ніка.

Загинув у віці 33 роки внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в боях з російськими окупантами на межі Харківської і Луганської областей^[1].

Похований на Алеї Слави у рідному місті Охтирці.

Залишилися батьки, брат і друзі.

• орден «За мужність» III ступеня (21.06.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].

Цей розділ потребує доповнення.

• Загиблі у війні Росії проти України Платформа пам’яті Меморіал // Меморіал. — 2022. — 9 листопада.
• На війні загинув захисник України з Охтирки Вічна пам'ять! // СТС. — 2022. — 14 листопада.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. Будь ласка, допоможіть додати належні категорії, аби цю статтю можна було категоризувати із суміжними сторінками. (січень 2024) (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення)