Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7 %), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня2010 року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8 %, росіян — 9,4 %, інші — 1,8 %. 15 міст, 77 селищ, 1 677 сіл; 5 районів, 51 громаду.
Географія
Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Найвища точка області — 246,2 м над рівнем моря[1].
Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.
Природа
Клімат помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.
Природно-рекреаційний потенціал області значний: лісами та чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. На території області розташовано багато об'єктів і територій природно-заповідного фонду, як от «Михайлівська цілина», заказники, дендропарк, заповідні урочища (див. також Лісові ресурси Сумської області).
Історія
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-III тис. до н. е. територія області була заселена ураломовними мисливсько-рибальськими племенами. Сумщина належала до ареалу гребінцевої кераміки (стоянкиПогорілівка, Мис Очкинський та інші). Спосіб життя культур кам'яної доби в основному ґрунтувався на полюванні та рибальстві. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено понад 70 городищ, поселень та курганних могильників.
Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».
До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, попри постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».
Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708–1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I. Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебедині були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.
З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт за кількістю розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.
Сумська область створена 10 січня 1939.[2] До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).
У 2020 році в результаті територіальної реформи в області було укрупнено райони, із 18 районів було створено 5 більших районів.
ГрабовськийПавло́ Арсе́нович (нар. 30 серпня (11 вересня) 1864, Пушкарне (нині Грабовське) — 29 листопада (12 грудня) 1902, Тобольськ) — український поет, лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної Російської імперії вела боротьбу за національну свободу України, тісно пов'язану з рухом за соціальне визволення.
Голубничий Володимир Степанович (2 червня 1936, Суми — 16 серпня 2021, там само) — український легкоатлет, який спеціалізувався в ходьбі, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу. Почесний громадянин Сум.
Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович); (31 жовтня (13 листопада) 1889, хутір Чечва, Полтавська губернія, нині Охтирський район Сумської області — 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.
Жаботинський Леонід Іванович (28 січня 1938, с. Успенка, нині у межах смт. Краснопілля Сумської області — 14 січня 2016, Запоріжжя, Україна) — український радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964—66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963—1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року і закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років.
Стреляний Анатолій Іванович (1939, Харків) — письменник, сценарист і прозаїк, публіцист, співробітник Радіо «Свобода» (передача «Ваши письма»). Лауреат Державної премії СРСР (1989, фільм «Архангельський мужик»). Проживає в Сумській області, в селі Рябина.
Василь Михайлович Чечвянський (Губе́нко) (1888—1937) — письменник-гуморист родом з Полтавщини, старший брат Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець»; член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП; друкуватися почав на поч. 1920-х pp.
Нарис історії Сумщини: Посіб. з іст. рідного краю для шк. серед. спец. і вищ. учбових закладів / Б. Л. Корогод, Г. І. Корогод. —Суми: Козацький вал, 1999—2000.
Вип.1: З найдавніших часів до середини XVII ст. — 1999. — 94 с.
Вип.2: Від середини XVII до кінця XVIII ст. — 2000. — 154 с.
П‘ятдесят рідкісних рослин Сумщини : атлас-довідник / С. М. Панченко, В. Ю. Іванець. – Чернівці : Друк Арт, 2019. – 64 с. – ISBN 617-7465-72-9.
Слобожанщина. Письменники Сумщини : хрестоматія. Вип. 20 / [редкол.: О. Вертіль (голова) та ін.]. – Суми : Мрія-1, 2016. – 336 с. – ISBN 966-566-657-8.
Сумщина олімпійська: "Citius, Altius, Fortius!" / О. В. Вертіль. – Суми : Мрія, 2019. – 192 с. – ISBN 966-473-260-1.
Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство / за заг. ред. О. Корнієнко; авт.-упоряд. : О. І. Кисельов, О. М. Корнієнко. – Суми : Університет. кн., 2019. – 384 с.
Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону : зб. матеріалів обласної наук.-краєзнавчої конф. з он-лайн зв’язком 19 квітня 2018 р., м. Суми / уклад. О. М. Малиш. — Суми : Триторія, 2018. — 92 с. ISBN 978-966-97774-7-8 (http://ounb.sumy.ua/publish/2018/krs.pdf [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.])