Ігнатів Борис

Борис Ігнатів (англ. Boris Ignativ (Borys Ignatiu); нар.1921(1921) Східна Україна — пом.2 червня 1979 Мельборн, Австралія) — український-австралійський видавець, друкар.

Біографія

Закінчив Київський поліграфічний технікум, одержавши спеціальність друкаря.

Був складачем у провінційних газетах Київщини. Під час Другої світової війни попав у німецький полон, перебував на примусовій роботі у Німеччині.

Після розвалу Німеччині займав посаду друкаря в українських газетах і видавництвах; видав збірку поезій Олега Зуєвського «Золоті ворота» (1947). Був керівником друкарні тижневика «Неділя» в Ашафенбурзі.^[1]

1949 році приїхав до Австралії, привізши з собою український шрифт для лінотипного друку.^[2] Спочатку працював у друкарнях газетах «Єдність» (англ. The Concord; Аделаїда)^[2] та «Вільна Думка» (Сідней). Згодом у Мельборні організував власну друкарню. Крім комерційних робіт, видавав український сатиричний журнал «Перець» (1950–1952)^[3], газету «Українець в Австралії» (від 1957), «Кишеньковий Календар» (1959); сербську газету «Srpska misao» (від 1957).^[4]

Друкарня Ігнатова виконувала численні замовлення українських організацій, зокрема, у Вікторії. Найбільшим її досягненням став друк першого тому Союзу Українських Організацій в Австралії (СУОА) «Українці в Австралії» (1966, 862 ст.).^[1]