Точки та ізогонально спряженіПеретворення над точками всередині трикутника
Ізогональне спря́ження — геометричне перетворення, що отримується відображенням прямих, поєднуючих початкові точки з вершинами заданого трикутника відносно бісектрис кутів трикутника.
Означення
Точки і називаються ізогонально спряженими (застаріла назва — ізогональними[1]) в трикутнику , якщо , , . Коректність цього означення можна довести через теорему Чеви в синусній формі, існує також чисто геометричне доведення коректності означення. Ізогональне спряження — перетворення, що ставить точці у відповідність ізогонально спряжену до неї. На всій площині окрім прямих, що містять сторони трикутника, ізогональне спряження є взаємно-однозначним відображенням.
Властивості
Ізогональне спряження залишає на місці лише центри вписаного і зовнівписаних кіл.
Точка, ізогонально спряжена точці на описаному колі — нескінченно віддалена. Напрямок, який задає ця точка, перпендикулярний прямій Сімсона цієї точки.
Якщо точки , , симетричні точці відносно сторін трикутника, то центр описаного кола ізогонально спряжений до точки .
Якщо в трикутник вписаний еліпс, то його фокуси ізогонально спряжені.
Проєкції ізогонально спряжених точок на сторони лежать на одному колі (вірно і зворотне). Центр цього кола — середина відрізка між точками.
Образ прямої при ізогональному спряженні — коніка, описана навколо трикутника.
Якщо коніка ізогонально спряжена до прямої , то трилінійні поляри[en] всіх точок на будуть проходити через точку, ізогонально спряжену трилінійному полюсу .