Ільїн Володимир Адольфович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ільїн .
Володимир Адольфович Ільїн (рос. Влади́мир Адо́льфович Ильи́н ; * 16 листопада 1947 , Свердловськ , РРФСР , СРСР ) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (1999)[ 1] . Лауреат Державної премії Російської Федерації (1999).
Біографія
Народився в родині актора Адольфа Олексійовича Ільїна і лікаря-педіатра Зінаїди Борисівни Ільїної[ 2] .
У 1969 році закінчив акторський факультет Свердловського театрального училища .
Працював в Московському театрі «Скоморох» під керівництвом Геннадія Юденича , в Казанському театрі юного глядача .
З 1974 по 1989 служив в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського під керівництвом Андрія Гончарова .
З 1989 року актор працює за договорами.
У січні 2021 року доданий до бази «Миротворця» за незаконий перетин державного кордону України та протиправне відвідування Автономної Республіки Крим в 2018 році. Цього ж року виконав роль в російському пропагандистському фільмі «Пригрів» .
Фільмографія
1969 — Женя, Женечка і «Катюша» — солдат зі словами: «Фріци з тилу!»
1969 — Сини йдуть у бій — епізод
1973 — Веселий калейдоскоп — Качкін
1974 — Час її синів — шахтар
1979 — Інтерв'ю в Буенос-Айресі (фільм-спектакль) — Педро
1983 — Ціна повернення — Генка «Канделябр»
1986 — Мій улюблений клоун — Роман Самоновський
1987 — Час літати — Андрій Костянтинович, пасажир
1988 — Чорний коридор — Сергій Кропотов
1988 — Захисник Сєдов — Володимир Сєдов, відомий адвокат
1988 — Дубровський
1988 — Ворожіння на баранячій лопатці — Хомич
1989 — Аварія — дочка мента — Олексій Ніколаєв, батько Валерії
1989 — СВ. Спальний вагон — Петков
1990 — Рій — дурник Артюша, прийомний син Заварзіна
1990 — Похорон Сталіна — людина в пивній
1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — Всеволод Аскольдович Китаєць, пацієнт Люсі, кінолог
1990 — Шапка — Фіма Рахлін, член Спілки письменників, автор 11 книг «про хороших людей»
1990 — Сукині діти — Лев Олександрович Бусигін (він же Льова)
1991 — Загублений в Сибіру — Віктор Іванович Малахов
1991 — Вовкодав — касир
1991 — Геніальна ідея — художник
1992 — Анкор, ще анкор! — капітан Ліховол, інтендант
1992 — Макаров — Василь Іванович Цвєтаєв, старший прапорщик внутрішніх військ, один Макарова
1992 — Устриці з Лозанни — Кліффорд, бухгалтер з Америки
1992 — Білий король, червона королева — Золін
1992 — Міняйли — Роланд Петрович Бабаскін, масовик-витівник
1992 — Відображення в дзеркалі
1992 — На тебе уповаю — дідусь Віки
1993 — Альфонс — Вова Бокин
1993 — Над темною водою — Володимир
1993 — Свистун — годинниковий майстер
1993 — Стрілець неприкаяний — Герман Андрійович, колишній радянський журналіст
1994 — Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — Голубєв, голова колгоспу
1994 — Стомлені сонцем — Кирик
1995 — Мусульманин — Геннашка, пастух
1995 — Єхай! — Петро Гаврилін
1995 — Прибуття поїзда (новела «Дорога») — «новий росіянин»
1995 — Одинокий гравець — Миша, приятель Миті, завсідник перегонів
1995 — Хрестоносець — «Пузир», слідчий
1995 — Чорна вуаль — Яків Ратіс, дядько Петра, чоловік Олімпіади
1996 — Ревізор — Іван Кузьмич Шпекин, поштмейстер
1996 — Королева Марго — Ла Юрьер
1998 — День повного місяця — Ребров, саксофоніст
1998 — Хочу в тюрму — Семен Семенович Лямкін
1998 — Стрінгер — Петро Яворський, лідер політичної партії (алюзія на Володимира Жириновського )
1998 — Твір до Дня Перемоги — Звягін
1999 — Сибірський цирульник — Мокін, капітан, старший наглядач над юнкерами
1999 — Русский бунт — Савельич, слуга Петра Гриньова
1999 — Страсний бульвар — Дукин
2000 — Фортуна — Гарік, мафіозо
2000 — Марш Турецького — В'ячеслав Іванович Грязнов, заступник начальника МУР а (підполковник / полковник міліції), потім начальник МУРу (генерал-майор міліції)
2000 — Конвалія срібляста — Євген Місочкін, сержант міліції, батько Зої
2000 — Президент і його внучка — дядько Саша («Суслик»), ад'ютант генерала, охоронець внучки президента
2000—2013 — Таємниці палацових переворотів — Андрій Іванович Остерман
2000 — Чорна кімната (новела «21:00») — Микола Іванович, депутат
2003 — Ідіот — Лук'ян Тимофійович Лебедєв, чиновник
2003 — Життя одна — Кепка
2004 — Віддалений доступ — Тимофій, один матері Жені
2005 — Турецький гамбіт — Лаврентій Аркадійович Мізін, генерал, колишній шеф Ераста Фандоріна
2005 — Горинич і Вікторія — Павло Гарібальдовіч Рауш, криміналіст на прізвисько «Горинич»
2005 — Доктор Живаго — Олександр Громеко, вітчим доктора Живаго
2005 — Небесне життя — Антей
2006 — Заєць над безоднею — Іван Микитович Смирнов
2007 — Ленінград — Малінін, майор держбезпеки
2007 — Війна і мир — Михайло Іларіонович Кутузов , російський полководець, генерал-фельдмаршал
2008 — Сищик Путілін — Іван Дмитрович Путілін , начальник розшукової поліції Санкт-Петербурга
2008 — Зникла імперія — Степан Молодцов (в наші дні)
2008 — Палата № 6 — Андрій Юхимович Рагін, доктор
2009 — Тарас Бульба — колишній кошовий отаман
2009 — Ісаєв (фільм «Пароль не потрібен») — Микола Іванович Ванюшин, головний редактор газети «Вільний Владивосток»
2009 — Не треба засмучуватися — Павло Тюха
2009 — Іванов — Михайло Михайлович Боркин, далекий родич Іванова та керуючий його маєтком
2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння — Кирик
2010 — Чорний баран
2010 — Строкаті сутінки — Суворін, Лабух на прізвисько «Сувора»
2010 — Класні мужики — Михайло Ілліч
2010 — З йолопом
2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Кирик
2011 — Мисливці за діамантами — Сергій Іванович Орлов, полковник міліції, начальник Шахова
2011 — Висоцький. Спасибі, що живий — «Сірий піджак», полковник КДБ з Москви
2011 — Калачі — дід Калач
2011 — Інтері — Павло
2011 — Анакоп — Жора
2012 — Білий тигр — полковник, начальник госпіталю
2012 — Свято під замком — Тарас Ефімич Бунько, батько Віри
2013 — Запах вересу — генеральний директор А. А. Кащеєв
2013 — Тамарка — Овсій Овсійович
2014 — Піддубний — Друбич, менеджер Піддубного
2014 — Державний захист 3 — Віталій Юхимович Суббота, полковник поліції, начальник відділу державного захисту свідків
2014 — Вовче сонце — Тимофій Федорович Шилов, начальник ОГПУ міста Плутска
2016 — Три товариші — Тимофій Федорович Шилов
2016 — Жили-були ми
2016 — Макарови — Михайло Андрійович
2017 — Час перших — Сергій Павлович Корольов , учений, інженер-конструктор, основоположник радянської космонавтики
2017 — Анна Кареніна. Історія Вронського — сивий генерал
2017 — Жги! — начальник колонії
2018 — Тренер — Бергер
2019 — Чорнобиль. Зона відчуження. Фінал — Віктор Рябов
2021 — Пригрів — Давид Гуревич
2021 — Пробудження — Санич
Визнання і нагороди
Премія кінофестивалю «Кінотавр» за найкращу чоловічу роль (1991, фільм «Сукині діти» )
Приз кінофестивалю «Сузір'я» за найкраще виконання ролі другого плану (1993, фільм «Загублений в Сибіру» ).
Премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль другого плану (1993, фільм «Макаров» )
Приз фестивалю «Кіношок» за найкращу чоловічу роль (1993, фільм «Макаров»)
Почесне звання «Народний артист Російської Федерації» (1999)
Премія «Золотий овен» за найкращу чоловічу роль другого плану (1999, фільм «Сибірський цирульник» )
Премія «Ніка», премія «Кінотавр» за найкращу чоловічу роль (1999, фільм «Хочу в тюрму» )
Державна премія Російської Федерації (1999, фільм «Сибірський цирульник» ).
Приз XXXI Московського міжнародного кінофестивалю за краще виконання чоловічої ролі (2009, «Палата № 6» )
Премія «Ніка» (2010, за найкраще виконання чоловічої ролі («Палата № 6» ))
Примітки