Хеліф виросла у сільській місцевості в провінції Тіарет на північному заході Алжиру[3]. У дитинстві грала у футбол, а потім перейшла на бокс, попри заперечення батька, який в принципі «не схвалював боксу дівчат»[4].
2018—2021: Початок кар'єри та олімпійський дебют
Хеліф отримує свою золоту медаль після перемоги над марокканкою Умаймою Белхабіб у фіналі боксу на Арабських іграх 2023 року
На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок AIBA 2018 Хеліф фінішувала 17-ю, програвши в першому раунді казахській спортсменці Каріні Ібрагімовій[5]. На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок AIBA 2019 посіла 33 місце, програвши в першому раунді росіянці Наталії Шадріній[6].
На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок 2022 року Хеліф стала першою алжирською боксеркою, яка дійшла до фіналу після перемоги над нідерландкою Челсі Гейнен[10]. У фіналі вона зазнала поразки від ірландки Емі Бродхерст та посіла друге місце[11][12]. Пізніше того ж року Хеліф виграла золото на Середземноморських іграх, Арабських іграх і Чемпіонаті Африки з боксу серед аматорів.
Дискваліфікація на чемпіонаті світу 2023
У березні 2023 року вона знову дійшла до фіналу Чемпіонату світу з боксу серед жінок IBA, але була дискваліфікована незадовго до бою за золоту медаль через невідповідність критеріям допуску. Олімпійський комітет Алжиру заявив, що Хеліф дискваліфікована з медичних причин. Пізніше повідомлялося, що дискваліфікація пов'язана з високим рівнем тестостерону в організмі[13][14]. За словами ендокринолога Джанлуки Аімаретті, який визнав, що не знав клінічної документації Хеліф, існують деякі рідкісні випадки, коли хромосома XY може з'явитися у жінки, і припустив, що Хеліф «могла народитися з вродженою хворобою, яка спричинила розлад статевої диференціації»[15]. За словами самої Хеліф вона стала жертвою «великої змови» з цією дискваліфікацією[16][17]. Вона подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду, але пізніше відкликала її[18], і таким чином рішення IBA набуло статусу обов'язкового[19].
2024
У січні 2024 року Хеліф стала національним послом ЮНІСЕФ[20][21].
31 липня 2024 року IBA заявила, що Хеліф та інші «не проходили обстеження на тестостерон, але підлягали окремому визнаному тесту, де дані залишаються конфіденційними», які «виявили конкурентні переваги над іншими конкурентками»[22]. Наступного дня Міжнародний олімпійський комітет (МОК) оприлюднив власну заяву у відповідь, в якій стверджувалось, що рішення IBA було «раптовим і свавільним» і «без належної процедури».
Організацію IBA відсторонили від організації боксерського турніру на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, натомість змаганнями з боксу в Парижі керував відділ боксу МОК[23]. МОК, керуючись правилами, що відрізняються від правил IBA, дозволив Хеліф брати участь у змаганнях, підтвердивши, що вона відповідає всім необхідним критеріям і медичним вимогам[24][25]. МОК зазначив, що Хеліф є жінкою за паспортом, і заявив, що всі спортсмени, які змагаються в Парижі, відповідають правилам участі в змаганнях[26].
У другому раунді змагань з боксу серед жінок напівсередньої ваги вона перемогла італійку Анджелу Каріні за 46 секунд, коли Каріні відмовилась продовжувати бій, пославшись на інтенсивний біль у носі, і відмовилась привітати суперницю[27]. Після цього поєдинку Хеліф зазнала критики, що ґрунтувалась на тому, що вона була дискваліфікована на Чемпіонаті світу 2023 року з медичних причин[28][29]. Відповідно до звіту російського функціонера і президента IBAУмара Кремльова, «було доведено, що [вона має] хромосоми XY»[30][31], із посиланням на засідання правління IBA зазначено, що «Результати двох незалежних лабораторій у двох різних країнах … вказують на те, що [вона] не відповідає одному з критеріїв прийнятності для продовження змагань на Чемпіонаті»[32]. Олімпійський комітет Алжиру (COA) назвав такі звинувачення «безпідставною пропагандою» проти неї. В Алжирі зміна статі є незаконною[33]. У COA підкреслили, що вжили всіх необхідних заходів для захисту Хеліф і підтвердили її право брати участь у змаганнях[34].
Здобувши загалом чотири перемоги, Хеліф завоювала золоту медаль Олімпіади.
У листопаді 2024 року французький журналіст Джаффар Айт Аудія заявив, що отримав копію медичного обстеження, яке свідчить, що Іман Хеліф має дефіцит 5-альфа-редуктази[en], порушення статевого розвитку, яке зустрічається лише в біологічних чоловіків. За словами журналіста у неї не було матки, а були внутрішні яєчка та «мікропеніс», хромосомний тест показав, що Хеліф має каріотип XY, а тест на гормони виявив типовий для чоловіків рівень тестостерону[35]. 6 листопада 2024 року МОК оголосив, що звіт цитує "неперевірені документи, походження яких неможливо підтвердити", а Іман Хеліф готує позов проти Le Correspondant, французького журналу, який опублікував ці твердження[36].
2025
У лютому 2025 року Виконавча рада МОК надала право організації боксерського турніру на Олімпійських іграх 2028 рокуWorld Boxing. У березні 2025 року Хеліф зробила заяву про своє бажання взяти участь в змаганнях на Олімпіаді 2028[37]. У травні 2025 року World Boxing повідомив, що до участі в олімпійських змаганнях і в будь-яких змаганнях під егідою World Boxing будуть допущені лише боксери, які пройдуть обов'язкове тестування на статеву належність[38].
↑Armelli, Paolo (1 серпня 2024). The Shameful Controversy Over Olympic Boxer Imane Khelif. Wired. Процитовано 1 серпня 2024. Born in 1999 in Tiaret, Algeria, Khelif has been boxing since she was a child and has always competed in women's categories.
