Індрик-звір

Індрик-звір — істота слов'янської міфології.

У різних списках «Духовного вірша про Голубину книгу» по різному зображено Індрик-звіра, однак у всіх він називається «всім звірам батько». Коли він повертався, всі звірі йому поклонялися. Індрик-звір ходив підземеллям, прочищаючи своїм єдиним рогом підземні води, щоб напувати все живе. У вірші про Голубину книгу писалося, що він також жив на Святій горі (Фавор-горі), їв і пив з Синього моря, нікого не ображаючи. Або він ходив по підземеллям, як сонце по небу.

Вважалося, що Індрик-звір величезний, подібний до змії. Коли він сердиться стається землетрус. В посуху його закликали подати воду у криниці і водойми, щоб напоїти траву та дерева, зберегти врожай.

Існує окрема билина про Індрик-звіра. У ній говорилося, що він живе в «Індій-землі», в якій «степи дикі, ліси темні». Досить колоритно в билині описано самого Індрик-звіра:

На ньому щетинонька вся із перлів,

А та грива-хвіст позолочена,
А копитця у нього все булатні,
З ніздрів у нього вогонь пашить,
З вух у нього йде дим стовпом.
Він і бігає пити під Тарью-річку,

Він біжить, біжить — вся земля тремтить.

Дав назву викопній тварині індрикотерію. Український письменник Валентин Чемерис написав оповідання «Індрик-звір — добра душа».

• Мочульский К. В. Историко-литературный анализ стиха о Голубиной книге. — Варшава, 1887.
• Персонажи славянской мифологии. — К., 1993.

• Індрик-звір [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 540. — 1000 екз.
• Потвори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1452. — 1000 екз.