Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2015)

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського
Тип	інститут Російської академії наукd видавець відкритого доступу[d][1]
Країна	Україна
Штат працівників	447 осіб
Материнська організація	Міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Вебсайт: imbr-ras.ru

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського — наукова установа, створена окупаційною владою в Севастополі, на базі Інституту біології південних морів НАН України.^[3]

— біорізноманіття екосистем Світового океану;

— комплексні дослідження структури і функціювання морських екосистем і їхніх компонентів;

— вивчення антропогенного впливу на морські екосистеми з метою створення наукових основ моніторингу і прогнозування їхнього стану;

— розробка нових інформаційних технологій і систем накопичення, обробки й аналізу даних, а також підвищення наукових знань у галузі біології та екології моря;

— створення наукових основ біотехнології, раціональної експлуатації й охорони живих ресурсів моря.

— морська радіохемоекологія (керівник академік НАН України Г. Г. Полікарпов);

— екологічна біоенергетика (керівник член-кореспондент НАН України Г. Є. Шульман);

— морфологія і динаміка екосистем шельфу (керівник член-кореспондент НАН України В. Є. Заїка);

— морська санітарна гідробіологія (керівник д.б.н., професор О. Г. Миронов);

— морська екологічна паразитологія (керівник д.б.н., професор А. В. Гаєвська).

• Вивчення структурно-функціональних основ біорізноманіття морських угруповань.
• Вивчення структурно-функціональних основ продукційних процесів у гідробіонтів.
• Вивчення структури і функціювання паразитарного компонента екосистеми Чорного моря з метою збереження видового різноманіття й забезпечення екологічної безпеки.
• Дослідження та кількісна оцінка екологічної ємності чорноморських акваторій України по відношенню до забруднень ядерного і неядерного походження.
• Розробка наукових основ біотехнологій відтворення та використання морських ресурсів.

Оцінено сучасний стан біорізноманіття угруповань Чорного моря залежно від чинників середовища. Запропоновано нову концепцію про зональність життя в Чорному морі, що ґрунтується на знахідках унікальної фауни в глибинній анаеробній зоні.

Сформульовано концепцію про альтернативні метаболічні стратегії, що забезпечують біологічний прогрес тварин.

Створено оригінальну концепцію екологічного метаболізму у водних екосистемах; концепцію осмотичних трофічних мереж.

Сформовано нову галузь науки — морська радіоекологія. Обґрунтовано концепцію екологічної ємності морського середовища щодо радіоактивних і хімічних неорганічних забруднень й розроблено методологію її оцінки радіограсерними методами.

Створено новий напрям морської мікробіології — дослідження нафтоокиснювальних мікроорганізмів і процесів самоочищення моря від нафтового забруднення. Розроблено основи біофізичного ранжирування антропогенного впливу на екосистему Чорного моря.

— проект «Устрицевництво на Чорному морі»;

— проект «Розробка тест-системи для діагностики екологічного стану природних водойм в умовах антропогенного навантаження»;

— проект "Електронний інформаційний ресурс для оцінки впливу природних катаклізмів на біорізноманіття Понто-каспійського басейну.

• Методика діагностики і профілактики проктекозису — небезпечного захворювання чорноморської мідії в умовах її культивування.
• Технологія з виробництва біологічно активних домішок до їжі «Спіруліна кримська, що містить йод», «Спіруліна, що містить селен» та спіруліна «Екстра».
• Полівітамінна кормова домішка «Фітомікс» для сільськогосподарських тварин.

Севастопольський акваріум розташований в одній будівлі з Інститутом південних морів. Це один з найстаріших публічних акваріумів в Європі, є найстарішим морським акваріумом країни. Він був заснований у 1897 році при Севастопольській біологічній станції, є п'ятим у світі з часу його створення. У 1965 році будівлю Інституту було розширено, і водночас був побудований новий акваріум. Весною 1966 року Акваріум-музей ІнБПМ АН УРСР відкрив двері для перших відвідувачів. Його експозиція була розміщена у 3-х залах.

У цей час в Акваріумі працюють 4 зали:

• У першому залі демонструються характерні представники коралових рифів. Невеликі розміри виставлених тут акваріумів дають змогу відвідувачам докладно розглянути дрібних риб, креветок і безхребетних.
• Другий зал становлять 2 самостійні секції: чорноморську і тропічну. Тут побудовані 12 пристінних басейнів об'ємом до 7 кубічних метрів кожен і круглий басейн діаметром 9 метрів, глибиною 2,5 метра. Кожен акваріум тропічної секції має самостійну (окрему) замкнену систему для підготовки та очищення води. Такі системи дозволяють утримувати в штучних умовах навіть тропічних акул.
• У третьому залі музею зібрано велику колекцію тропічних екзотичних тварин — мешканців Індійського й Атлантичного океанів.
• У четвертому залі мешкають представники прісноводних риб і рептилій. Тут же знаходиться дуже цікавий акваріум з оранжереєю, що імітує руїни стародавнього Камбоджійського храму^[4].

• Севастопольський акваріум — офіційний сайт [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про наукову організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.