Ініціація (обряд)

Ініціа́ція (від лат. initiatio «посвячення») — звичай, що був широко розповсюджений у первісних і традиційних суспільствах народів світу, суть якого полягає у переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. Ініціація мала на меті підготовку підліткового покоління до виробничого, суспільного, шлюбного і духовного життя в межах своєї групи. Зазвичай ініціації полягали в різноманітних випробовуваннях на фізичну силу, спритність, а іноді і витривалість. Нерідко ініціації супроводжувалися фізичним болем, тортурами, різного роду операціями над статевими органами.

Залишки ініціацій збереглися у народів Тропічної Африки. Пережитками ініціацій можна вважати звичай обрізання в ісламі та юдаїзмі, також обряд хрещення у християнстві.

Дівоча ініціація

Стосовно українок, В. Балушко обрядами називав уміння варити різні страви, зокрема кашу, виконувати таку жіночу роботу, як прядіння, шиття, вишивання, плетіння тощо^[1]. Символіка переведення дівчини в статус жінки [для українців] є набагато виразнішою й багатшою, несе в собі більше смислового навантаження, вказує Таїса Леньо. Жінки, досягнувши відповідного віку, стають носіями і хранительками традицій. Чоловіки менш консервативні, у їхніх діях більше імпровізації, вони швидше реагують на зміни в навколишній дійсності^[2].

Див. також

Обрізання

Примітки

↑ Пуларія Т. Особливості «жіночої» ініціації в українській народній казці^{[недоступне посилання з травня 2019]}
↑ Леньо Т. «Чоловіче» та «жіноче» у весільній обрядовості бойків Закарпаття. Гендерний аспект. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 21 листопада 2013. [Архівовано 2014-10-29 у Wayback Machine.]

Джерела

Инициации // Народы мира. Историко-этнографический справочник. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — С. 580. (рос.)
Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов'ян [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Василь Балушок. — Львів — Нью Йорк: М. П. Коць, 1998. — 216 с.
Becker, R.: Die weibliche Initiationim Zaubermärchen. Ein Beitrag zur Funktion und Symbolik des weiblichen Aspektes im Marchen unter Besonderer Berucksichtigung der Figur der Baba-Jaga. — Berlin, 1990. — 187 s. (нім.)