Іоланда була донькою герцога Барського Роберта I та його дружини Марії де Валуа (1344–1404). Її дідусем по батьковій лінії був Генріх IV де Бар, а по материнській — Іоанн II Французький[4].
У 1387 році чоловік Іоланда став королем Хуаном I Арагонським. Він часто хворів, тому Іоланда фактично керувала країною. Вона перетворила Арагонський двір на центр французької культури, особливу увагу приділяючи талановитим провансальськимтрубадурам[6].
Ще до сходження на престол Хуан і його брат, майбутній король Мартин I Арагонський, відмовлялися визнати четвертий шлюб свого батька Педро IV з Сибілою де Фортіа, оскільки він міг створити династичні проблеми, поставивши під загрозу права братів на престол[7][8].
Сибіла мала синів від зв'язку з Педро IV, але вони померли в дитинстві. Єдина донька, що вижила, Ізабелла Арагонська (1380–1424) за вказівкою Хуана I вийшла заміж за Хайме II Урхельського. Сібіла була поміщена під домашній арешт у Барселоні, де вона і залишалася все життя. До неї ставилися з повагою, але тримали під пильним наглядом[9].
Вдовуюча королева
Після смерті Хуана I в 1396 році Іоланда присвятила себе вихованню їх єдиної Іоланди, що вижила.
Падчерка Іоланди Хуана, донька короля Хуана I від його першого шлюбу з Мате де Арманьяк, спробувала заявити свої права на престол Арагона. Але арагонські кортеси обрали королем брата Хуана I — сицилійського короля Мартина, який став королем під ім'ям Мартин I. Чоловік Хуани Матьє де Фуа, користуючись тим, що Мартин I був зайнятий придушенням повстання в Сицилії, спробував завоювати собі трон Арагона, покликавши на допомогу Іоанна Беррійського, але успіху не досяг і був розбитий.
Іоланда де Бар померла в Барселоні 13 серпня 1431 року на 67-му році життя[10][11].
↑Bratsch-Prince, Dawn (1998). A Queen's Task: Violant de Bar and the Experience of Royal Motherhood in Fourteenth Century Aragon. La Coronica. 27: 21—34.
↑Rohr, Zita Eva (2014). The Practice of Political Motherhood in Late Medieval France: Yolande Of Aragon, Bonne-Mere of France. The Image and Perception of Monarchy in Medieval and Early Modern Europe. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing. с. 23—47.
