Один з організаторів польського незалежницького руху в Галичині перед першою світовою війною. Притримувався соціалістичних поглядів. У жовтні 1900 року став одним із засновників і членом наглядової ради Кредитної спілки будівничих у Львові.[2] Від 1901 року член надзвичайний Політехнічного товариства у Львові.[3] Від 1902 року член Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського.[4]1903 року входив до складу журі конкурсу проєктів костелу святої Єлизавети у Львові.[5] Орендував міську цегельню разом із прилеглими «ґрунтами» (земельними ділянками) в Ряшеві протягом 1903—1905 років (можливо, й довше).[6]
1911 року обраний послом до парламенту Австро-Угорщини, де працював до розпаду імперії. 1922 року, як кандидат від радикальних партій обраний до Сейму Польської Республіки першої каденції. Багато років був членом міської ради Львова. Член «Союзу активної боротьби» (пол.Związek Walki Czynnej) і «Стрілецької спілки» (пол.Związek Strzelecki). Очолював спілку, яка видавала газету «Wiek Nowy». У його кам'яниці на вулиці Кадетській, 6 (тепер вулиця Героїв Майдану) у 1908–1914 роках жив і працював Юзеф Пілсудський разом зі штабом. В останні роки відійшов від активної політичної діяльності. Помер 11 червня1932 року після тривалої хвороби. Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.
Первинний проєкт санаторію Казимира Солецького на вулиці Личаківській, 93 (тепер № 107). Задуманий у формах неоренесансу і неоготики; затверджений магістратом у жовтні 1906 року, однак до його реалізації не дійшло. Санаторій збудовано за іншим проєктом, створеним у бюро Івана Левинського.[12]
Неокласицистичний з ренесансними мотивами в аттиках проєкт «Другого дому техніків» (гуртожитку Політехніки) на нинішній вулиці Бой-Желенського, 14. Розроблено для конкурсу 1912 року, де здобув I місце. Співавтори Влодзімеж Тетмаєр, Ізидор Цеценьовський. Спорудження розпочато 1913 року, однак через початок війни припинено. Після війни на фундаментах споруджено гуртожиток вже за проєктом іншого архітектора — Євгена Червінського.[13][14]
Фірма Слівінського отримала замовлення на спорудження будинків суду та фінансової дирекції на площі Тринітарській у Станиславові за проєктом фірми Міхала Уляма. 1913 року розпочали роботи, але невдовзі зупинили через початок війни.[15]
5-поверховий будинок для працівників залізниці на нинішній вулиці Поліщука, 76 у Львові (1930–1932).[17][18]
Приміщення державної 8-класної гімназії в Бучачі (разом із Тадеушем Мостовським[19]; за іншими даними, авторами проєкту були архітектори Топольницький і Джованні Батіста Феррарі.[20]
↑Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.
↑Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 95.
↑Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1903. — Nakładem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie. — S. 7.
↑Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
↑Laskowski A. Architektura galicyjska w okresie autonomii: Uwagi na marginesie książki o architekturze Rzeszowa // Modus. Prace z historii sztuki. — 2001. — № II. — S. 132. — ISSN1641-9715.
↑Богданова Ю. Нова архітектура Нового світу // Галицька брама. — 2008. — № 3-4 (159—160). — С. 18.
↑Czyż A., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa: Franczak, 2009. — 118 il. — S. 22. — ISBN 978-83-60976-45-6. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. — Seria C. — Zesz. 3). (пол.)
↑Бучач. Фотопутівник / Автор тексту М. Козак, літредактор П. Бубній. — Тернопіль: ВАТ «Збруч», 2010. — С. 16.
Dwa zgony. Ś. p. Hipolit Śliwiński. — Bł. p. Henryk Kolischer // Gazeta Lwowska. — 14 czerwca 1932. — № 133. — S. 6. (пол.)
Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 440. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
.svg){kind=small}
.jpg)
