Ісакова Вікторія Євгенівна

Ісакова Вікторія Євгенівна
Народилася	12 жовтня 1976(1976-10-12)[1] (48 років)  Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР[2]
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Знання мов	російська
Роки активності	1998 — тепер. час
У шлюбі з	Юрій Мороз[2]
Нагороди	урядові нагороди Російської Федераціїd Театральна премія «Чайка»d (2003) Золотий орел Q19909142? 23th Golden Eagle Awardsd
IMDb	ID 1835909
Медіафайли у Вікісховищі

Вікторія Євгенівна Ісакова (рос. Виктория Евгеньевна Исакова; нар. 12 жовтня 1976, м. Хасав'юрт, Хасав'юртівський район Дагестану, СРСР) — російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Росії (2019). Лауреат премії Уряду Російської Федерації (2015), а також театральних та кінопремій («Чайка» (2003), «Срібний Г'юго» (2006), «Тріумф» (2008), «Золотий орел» (2015, 2017) тощо).

Фігурант бази даних центру «Миротворець»^[3].

Народилася 12 жовтня 1976 року у Хасав'юрті, Дагестанська АРСР, СРСР.

У 13 років переїхала з родиною до Москви. Після закінчення школи вступила до Російського інституту театрального мистецтва, однак через рік навчання перейшла до Школи-студії МХАТ (курс Олега Єфремова). Закінчила навчання 1999 року.

Після закінчення навчання працювала у різних театрах.

Екранний дебют відбувся 1998 року, коли з'явилася в епізодичній ролі у телесеріалі «Чехов і Ко». З 2002 року знімається у кіно регулярно. Першу головну роль у кіно зіграла 2005 року в українському проекті «Цілують завжди не тих» режисера Дмитра Томашпольський. Широка популярність прийшла 2006-го після ролей у бойовику «Полювання на піранью» та в драмі «Потрібна няня». За роль Кіри на прізвисько «Зебра» у фільмі Юрія Мороза «Точка», 2006 року отримала приз у номінації «Найкраща актриса року» на міжнародному кінофестивалі Чикаго^[4].

Одна з найбільш затребуваних кіно- і телеактрис Росії. Знімалася у кількох українських кінопроектах.

• 1998 — «Чехов і Ко» (фільм-спектакль; новела «У пансіоні») — пансіонерка
• 2000 — «Імперія під ударом» (т/с, 3 серія)
• 2002 — «Щоденник убивці» (т/с); реж. Кирило Серебренніков — Роза, комісар
• 2002 — «Каменська 2» (т/с) — Катя/Есмеральда
• 2005 — «Цілують завжди не тих»; реж. Дмитро Томашпольський — Олена (головна роль)
• 2006 — «Полювання на піранью»; реж. Валерій Тодоровський — Сінільга
• 2006 — «Потрібна няня» — Віра
• 2006 — «Доктор Живаго» (т/с); реж. Олександр Прошкін — Маринка
• 2006 — «Острів»; реж. Павло Лунгін — Настя, дочка адмірала
• 2007 — «Гілка бузку»; реж. Павло Лунгін — Анна
• 2008 — «Ґудзик» (т/ф, Україна); реж. Володимир Тихий — Єлизавета Тенецька
• 2009 — «Осінні квіти» (т/с, Україна); реж. Ахтем Сеітаблаєв
• 2009 — «Брати Карамазови» (т/с); реж. Юрій Мороз — Катерина Іванівна
• 2010 — «Посміхнися, коли плачуть зірки» (Росія—Україна); реж. Маргарита Красавіна
• 2012 — «Свято під замком» — Віра Сорокіна
• 2013 — «Відлига» (т/с); реж. Валерій Тодоровський — Інга Віталіївна Хрустальова, актриса
• 2013 — «Петро Лещенко. Все, що було…» (т/с) — Катерина Зав'ялова
• 2013 — «Дзеркала» — Марина Цвєтаєва
• 2016 — «Квартет» (т/с) — Лінькова
• 2016 — «Учень»; реж. Кирило Серебренніков — Олена Львівна Краснова
• 2017 — «Мата Харі» (т/с) — графиня Лідія Кірєєвські
• 2017 — «Анна Кареніна. Історія Вронського» (т/с) — Доллі (Дар'я Олександрівна) Облонська, дружина Стіви Облонського
• 2017 — «Демон революції» (т/с) — Інеса Арманд
• 2018 — «Російський біс» — Поліна Вікторівна
• 2021 — «Вертинський» (т/с); реж. Авдотья Смирнова — Марлен Дітріх

Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.