Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках. Столиця — місто Махачкала. Історія20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території Терської областей була утворена Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка[1]. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю. З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю[2], а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка[3]. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР. 22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі[2]. 7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів. 9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього Кізлярського округу, в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони. 24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР[4] (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан. Адміністративний поділ[5]На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:
16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані Кізлярський округ і Ачикулацький район. 22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 кантонів і 2 підкантони. 3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони. 22 лютого 1938 до складу новоутвореного Кізлярського округу Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, Каясулинський, Кізлярський і Шелковський район. 7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, Ножай-Юртивський, Саясановський, Чеберлоївський, Шароївський райони. 25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: Буйнацький, Дербентський, Ізбербашський, Махачкалинський. 24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки. 9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані Андалалський, Веденський, Рітлябський, Шурагатський райони; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони. Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування: і 39 районів:
НаселенняДинаміка чисельності населення республіки:
Національний склад
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia