Ісидор Севільський

Ісидор Севільський
лат. Isidorus Hispalensis
Народився	560[1]  Картахена, Іспанія
Помер	4 квітня 636  Spalisd
Країна	Толедське королівство[d]
Діяльність	письменник, музикознавець, філософ, теоретик музики, католицький священник, історик, універсальна людина, католицький єпископ
Знання мов	латина[2][3] і іспанська
Magnum opus	Etymologiaed, Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorumd, On illustrious mend, De natura rerumd, De ortu et obitu patrumd, De differentiis verborumd, De differentiis rerumd, De fide catholica contra Iudaeosd і De ecclesiasticis officiisd
Посада	Roman Catholic Archbishop of Sevilled і єпископ[2]
Конфесія	католицька церква[4]
Брати, сестри	Florentinad, Fulgentius of Cartagenad і Леандер Севільський
Медіафайли у Вікісховищі

Іси́дор Севі́льський (лат. Isidorus Hispalensis, ісп. San Isidoro de Sevilla; бл. 560, Картахена, Іспанія — 4 квітня 636, Севілья, Іспанія) — архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець церкви і зачинатель середньовічного енциклопедизму. Компілятор мосарабського богослужбового обряду. 1598 року його канонізовано Католицькою церквою. З 1998 Ісидор Севільський вважається покровителем Інтернету.

Ісидор Севільський народився близько 560 року в Новому Карфагені (нині у місті Картахена, що у Іспанії) в знатній родині благочестивих християн Северіана і Теодори. У нього було два брати, Леандр та Фульгенцій, і сестра Флорентіна. Їх усіх згодом зараховано до лику святих. Рано втративши батька, матір, батьківські функції виконував його старший брат Леандр (єпископ), слідом за старшим братом став духівником вестготського короля Реккареда і досяг успіху в зверненні його з аріанської єресі в католицьку віру. Поняття православний виникло в період іконоборства у VIII ст. Головував на четвертому Толедському соборі, який затвердив єдність держави і церкви, а також санкціонував політику віротерпимості до євреїв.

Його вважають першим енциклопедистом, який справив значний вплив на історію середніх віків: у багатьох країнах світу святом інтернет-мережі відзначають 4 квітня — у день святого Ісидора Севільського. 1998 року День Інтернету санкціонований Папою Іваном Павлом II. Святий покровитель Інтернету вже затверджений офіційно.

Молитва святому Ісидору Севільскому перед заходом в Інтернет^[5] :

Всемогутній і вічний Боже, який створив нас на свою подобу і повелів нам шукати насамперед того, що добре, справжнє і гарне, особливо у Божественній Особі Твого Єдинородного Сина, Господа нашого Ісуса Христа, допоможи нам, благаємо Тебе, за заступництвом св. Ізидора, єпископа і вчителя, щоб ми під час наших мандрівок в Інтернеті спрямовували наші руки та очі лише на те, що Тобі до вподоби, і ставилися з любов'ю і терпеливістю до всіх тих, кого зустрінемо. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Святий Іcидоре, молись за нас!

Найбільша праця Ісидора «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга була надзвичайно популярною в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «Історія готів, вандалів, і свевів».

Етимології (лат. Etymologiarum) або Початки (лат. Origines) — головна енциклопедична праця Ісидора. Складається з двадцяти томів.

• Перші три томи присвячені семи вільним мистецтвам, тобто союзу тривіуму — граматиці (перший том), риториці та діалектиці (другий том) — і квадрівіуму — арифметиці, геометрії, астрономії та музиці (третій том)
• Четвертий том — медицині та бібліотекам
• П'ятий том — законам та хронології
• Шостий том — церковним текстам і обрядам
• Сьомий том — Богу, ангелам і святим, а також земним і небесним ієрархіям
• Восьмий том — церкви і єресями (Ісидор описує щонайменше 68 з них)
• Дев'ятий том — мовам, народам, царствам, містам і титулам
• Десятий том — етимології
• Одинадцятий том — людині, чудесам і знаменням
• Дванадцятий том — звірам та птахам
• Тринадцятий том — частинам світу
• Чотирнадцятий том — географії
• П'ятнадцятий том — архітектурі та будівництву доріг
• Шістнадцятий том — каменям і металам
• Сімнадцятий том — землеробству
• Вісімнадцятий том — термінам війни, праву і публічним іграм
• Дев'ятнадцятий том — кораблям, будівлям та одягу
• Двадцятий том — їжі, інструментам і меблям

• Про природу речей (лат. De natura rerum)
• Відмінності (лат. Differentiarum)
• Про славних мужів (лат. De viris illustribus), згодом продовжені Ільдефонсом
• Книга про числа у Священному Писанні (лат. Liber numenorum qui in sanctis scripturis occurunt)
• Про походження царів готів, вандалів і свевів (лат. De origine Gothorum et regno Sueborum et Vandalorum)
• Питання на Старий Заповіт (лат. De Veteri et Novo Testamento quastiones)
• Сентенції (лат. Sententiarum libri tres)

• Ісидор Севильский Історія готів [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]. (Пер. з англ.: Железнов С.). (рос.)
• Ісидор Севільський Історія вандалів [Архівовано 19 грудня 2009 у Wayback Machine.]. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
• Ісидор Севільський Історія свевів [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.]. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
• Ісидор Севільський. Про природу речей Передмова [Архівовано 19 січня 2009 у Wayback Machine.] Текст [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Ісидор Севільський. Етимології [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] (латиною)
• Латинські тексти «Етимологій» та «Історії готів, вандалів і свевів» [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]
• У 2006 р. опублікований перший англійський переклад «Етимологій» (рецензія [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]).

•  Португалія:
  • муніципалітет: Ейшу
  • парафії: Ромаріш

• Ісидор Севільський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 223. — ISBN 978-966-439-921-7.
• Ісидор Севільський в православній енциклопедії «Древо»^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Ісидор Севільський Довідка [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• В. И. Уколова. «Рождение средневекового энциклопедизма. Исидор Севильский» [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• В. И. Уколова. «Исидор Севильский и его сочинение „О природе вещей“» [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Сайбеков Максим Геннадійович, ОСВІТНІ ІДЕЇ ТА ХРИСТИЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ІСИДОРА СЕВІЛЬСЬКОГО. Полтава. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020. 227 с. (укр.) [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.]