Аблязіз Велієв
Аблязі́з Велі́єв (крим. Ablâziz Veliyev; *25 жовтня 1939, с. Коз, Судацький район (тепер Судацька міська рада), АРК, Україна) — кримськотатарський поет, перекладач, письменник-сатирик, журналіст і громадський діяч. З життєписуНародився 25 жовтня 1939 року в селі Коз (Козах) Судацького району. У 1944 році 4-річною дитиною був депортований разом з матір'ю до Узбекистану. Його батько загинув під час Другої світової війни. У 1968 році закінчив факультет журналістики Ташкентського університету. Починаючи від 1962 року працював у журналістиці, співпрацюючи з різними, зокрема національними періодичними виданнями. Так, у 1969-1985 роках — робітник редакції газети «Ленин байрагъы» (Ленінський прапор). Із поверненням на батьківщину до України живе в місті Сімферополі. З 1993 по 2001 роки за сумісництвом працював редактором Держтелекомпанії «Крим». Працював заступником редактора газети «Янъы Дюнья» (Новий світ), також старшим викладачем кафедри кримськотатарської і турецької літератури Кримського інженерно-педагогічного університету. Творчість і визнанняАблязіз Велієв — автор численних віршів, пісень, перекладів. Загалом видано понад 40 його книг.
Аблязіз Велієв — заслужений діяч мистецтв АРК (2010), лауреат премії ім. Б. Чобан-заде (2008), Академік Кримської літературної Академії (1993), член Національної спілки письменників України (1993), член Національної спілки журналістів України (1993), член Спілки письменників СРСР (1994)[уточнити], Віце-президент Кримськотатарського Пен-клубу (1999); учасник Всесвітніх фестивалів тюркської поезії в Криму, Туреччині, на Кіпрі. Джерела, посилання та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia