Абраменко Микола Порфирович
Микола Порфирович Абраменко (3 травня 1909, село Липівка Климовицького повіту Могильовської губернії, тепер Могильовської області, Білорусь — 1968, місто Мінськ, тепер Білорусь) — білоруський радянський діяч, голова Гомельського та Мінського облвиконкомів. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. ЖиттєписНародився в селянській родині. У 1930 році закінчив Оршанський педагогічний технікум. У 1930—1932 роках — вчитель, директор школи колгоспу «Станіславове» Білоруської СРР. Член ВКП(б) з 1932 року. У 1932—1934 роках — директор, викладач Дубнівського робітничого факультету Білоруської СРР. У 1934—1938 роках — завідувач Смолевицького районного відділу народної освіти Білоруської РСР. У 1938—1941 роках — в Раді народних комісарів Білоруської РСР. З липня 1941 по вересень 1945 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Воював на Західному та Південно-Західному фронтах, був заступником начальника політичного відділу 57-ї гвардійської стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії. З 1943 року служив заступником командира із політичної частини 195-ї стрілецької дивізії 34-го стрілецького корпусу 46-ї армії 3-го Українського фронту. У листопаді 1945 — вересні 1952 року — голова виконавчого комітету Гомельської обласної ради депутатів трудящих. У вересні 1952 — липні 1954 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради депутатів трудящих. Закінчив історичний факультет Мінського державного педагогічного інституту. У 1956—1957 роках — міністр промисловості м'ясних та молочних продуктів Білоруської РСР. У 1957 — після 1965 року — голова Білоруської республіканської Спілки споживчих товариств. Помер 1968 року в місті Мінську. ЗванняНагороди
ПриміткиДжерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia