Могильовська губернія

Могильовська губернія
Герб
Центр	Могильов
Існування	1772-1919
Утворено	1772-1778, 1802-1919
Площа	42134,6 верст²
Населення	1 686 764 осіб (1897)
Попередники	Велике князівство Литовське
Наступники	БРСР

Могильовська губернія (або Могилівська губернія^[1], рос. Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.

Утворена в 1772 після першого поділу Речі Посполитої з частини білоруських територій, що відійшли до Росії (північна частина увійшла до складу Псковської губернії). Спочатку до складу Могилівської губернії входили Могилівська, Мстиславльська, Оршанська й Рогачевська провінції.

У 1777 розділена на 12 повітів.

У 1778 губернія перетворена на Могильовське намісництво

У 1796 намісництво перетоворене на Білоруську губернію.

У 1802 Білоруська губернія перетворена на Могильовську губернію в складі колишніх 12 повітів.

З вересня 1917 губернія була віднесена до Західної області, у 1918 — до Західної Комуни, а із січня 1919 — до БРСР у складі РРФСР, а з лютого — до РРФСР. Вже 11 липня 1919 р. Могильовська губернія скасована, а 9 її повітів увійшли до Гомельської губернії, Мстиславський повіт переданий Смоленській губернії, а Сенненський повіт — Вітебській губернії.

У 1938 із центром у місті Могильові утворена Могильовська область.

До складу Могильовської губернії вхоили 12 повітів: Бабиновичский (скасований в 1840 р.), Білицький повіт (у 1852 р. перейменований у Гомельський), Клімовичський, Кописький повіт (у 1861 р. перейменований у Горецький), Могилівський, Мстиславський, Оршанський, Рогачовський, Сененський, Старобихівський повіт (у 1852 р. перейменований у Бихівський), Чауський, Черіковський. І вже наприкінці XIX — початку XX ст.ст. до складу губернії входило 11 повітів:

• Могильовська
• Мстиславська
• Оршанська
• Рогачівська

• Оршанський
• Бабиновицький
• Білицький
• Клімовицький
• Кописький
• Могильовський
• Мстиславський
• Рогачьовський
• Сенненський
• Старабихівський (Бихівський)
• Чауський
• Черіковський

Національний склад у 1897 р.^[3]:

У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.

• У 1864 р. під час введення земських установ губернію залишено «неземською».
• У 1903 р. було прийнято «Положення про керування земським господарством у губерніях Вітебській, Волинській, Київській, Мінській, Могильовській, Подільській»^[4], згідно з яким у губернії вводився модифікований порядок земського керування, із призначенням усіх членів земських управ і земських виборців «голосних» від уряду. Даний порядок був визнаний невдалим, після чого
• з 1910 р. розроблявся законопроєкт про введення в цих губерніях виборних земських установ, але також з виключеннями із загального порядку, спрямованими на відсторонення від участі в земствах землевласників польського походження.
• У 1911 р. прийняття даного закону супроводжувалося гострою політичною кризою (див. «Закон про земство в західних губерніях»). Виборне земство в цих шести губерніях діяло з 1912 р.^[5].

• Історія Білорусі
• Могильовське намісництво
• Білоруська губернія
• Список дворянських родів Могилевської губернії

1. Могилёвская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Статья Селиванова А. Ф. (рос.)
2. Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1905. — Т. XXIII. Отделение I. — 334—353 с. № 22757 (рос.)
3. Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1914. — Т. XXXI. Отделение I. — 170—175 с. № 34903 (рос.)
4. Gubernia mohylewska w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI (Malczyce — Netreba) z 1885 r. (пол.)
5. «Памятная книжка Могилевской губернии», г. Могилев, 1865—1915 гг. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могильовська губернія