Посвідчення МС СРСР з альпінізму Абрамова Олександра Вікторовича
У 1981 році розпочав займатися альпінізмом у альпіністському клубі МЕІ. Того ж року вступив до добровільного спортивного товариства «Буревісник».
19 вересня 1982 року отримав значок «Альпініст СРСР». Перше сходження з відзнакою здійснив у альптабірі «Баксан» на вершину Мукал (3908 м. над рівнем моря).
30 квітня 1991 року отримав звання «Майстер спорту СРСР з альпінізму».
Найвизначніші сходження
Організатор експедицій і сходжень понад 20 років. На рахунку Абрамова понад 200 сходжень різної складності у десятках країн (Чехословаччина, СРСР, Франція, Швейцарія, США, Аргентина, Індонезія, Танзанія, Непал, Гвінея, Австралія, Нова Зеландія, Китай). Серед них:
15 грудня2005 року Абрамов увійшов до «Клубу семи вершин», завершивши програму підкорення семи найвищих точок планети на різних континентах (зокрема масив Вінсон).[3]
2022 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Непал (11-е особисте сходження)
2021 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Непал
2019 рік — унікальний проєкт "Сім вершин за сім місяців" (181 день)
2019 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2018 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
2018 рік — керівник успішної експедиції на Альпамайо (Перу).
2018 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2017 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
2017 рік — керівник успішної експедиції на Альпамайо (Перу).
2017 рік — керівник успішної експедиції на Манаслу (Непал).
2017 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2016 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м)
2016 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
2016 рік — керівник успішної експедиції на Охос дель Саладо (Чилі).
2016 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2015 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
2015 рік — керівник експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет. (не зійшли на вершину через землетрус).
2014 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2014 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2013 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2013 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2012 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2012 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2011 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2011 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2010 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2010 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2010 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2009 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
2009 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2008 рік — керівник успішної експедиції на Піраміду Карстенс (4884м), Індонезія.
2008 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
2007 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
2007 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2006 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
2006 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2005 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
2005 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2004 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2004 рік — керівник нової успішної експедиції на Аконкагуа(6967м), Аргентина.
2004 рік — керівник експедиції на Костюшко (2228м) та пік Кука (3800м), Австралія й Нова Зеландія.
2003 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
2003 рік — керівник успішної експедиції на Арарат (5137м), Туреччина
2001-2002 роки — скельні та льодові сходження в Європі та Африці. Зйомки у програмі Російський Екстрім. Початок створення Клубу 7 Вершин
2000 рік – керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
1999 рік – керівник сходження на Чо-Ойю (8201м), Китай, Тибет – 3-є місце на Чемпіонаті Росії.
1999 рік — керівник сходження на Кюкюртлю (4600м) за маршрутом 6Б к.т. – 3-є місце на Чемпіонаті Росії.
1998 рік – сходження на п. Хан Тенгрі (7010м).
1997 рік – керівник зимового сходження на г. Ушба (4700м), маршрут 6А к.т.
1997 рік – учасник експедиції на г. Лхоцзе Середня (8411м).
1996 рік – керівник сходження на г. Аконкагуа (6970м), Південна Америка, Аргентина.
1995 рік – керівник сходження на г. Кіліманджаро (5900м), Танзанія, Африка. Було пройдено новий маршрут на Breach Wall.
1995 рік – керівник зимового сходження на г. Монблан (4810м), Шамони, Франція.
1995 рік – керівник першого російського сходження на «Пирамиду Карстенс» (4800м), о. Папуа Нова Гвінея.
1995 рік – керівник сходження на Ель Капітан, Йосеміти, США, за маршрутом The Nose.
1994 рік – початок проєкту «7 Вершин». Керівник успішної експедиції на г. Мак-Кінлі (6100м), США, Аляска.
1993 рік – учасник експедиції на г. Еверест (8848м), Непал, до висоти 8000м.
1992–1994 роки – професійний гірський гід у турфірмі «Пілігрим». Керував близько 10 групами фірми “REI” (США) на Ельбрусі (5642м). Керував 3 групами з Німеччини та Австрії на п. Корженєвської (7105м) та п. Комунізма (7495м).
Готував першу словацьку експедицію на Північний полюс, а також кінні походи для «REI» на Кавказі.
Рекорди та досягнення
Перший серед російських альпіністів, який двічі виконав програму «Сім вершин». 12-разовий підкорювач Евересту та 15-разовий керівник успішних експедицій на Еверест. Власник європейського рекорду за кількістю найуспішніших експедицій і сходжень.[джерело не вказане 914 днів].
Олександр Абрамов із сертифікатом рекорду Європи за найбільшою кількістю успішних експедицій та особистих сходжень на Еверест
Тренерська діяльність
У 2001 році тренер збірної команди Москви з альпінізму, яка стала чемпіоном Росії.
Змагальна діяльність
1991 року Чемпіон СРСР з альпінізму (зимовий клас) — пік Вільна Корея на північній стіні (6А).[2]
1991 року срібний призер чемпіонату СРСР серед військовослужбовців (висотно-технічний клас) — пік Енгельса (6Б).[2]
1997 року абсолютний чемпіон Москви з льодолазіння (швидкість, складність).
1998 року Чемпіон Москви з льодолазіння (швидкість).
1998 року бронзовий призер чемпіонату Росії з льодолазіння (швидкість).
1998 року срібний призер чемпіонату Росії з альпінізму (зимовий клас) — Аксу Головна (6А), перше зимове сходження.
Спеціальні проєкти
1997 року керівник альпіністської частини сходження на східну вершину Ельбрусу на автомобілі «Land Rover».[4]
2017 року, разом із російським альпіністом Олегом Савченком, організував експедицію «Еверест. 8300. Точка неповернення» для капсулювання тіл альпіністів, які загинули на Евересті.[5]
Громадська діяльність
Членський квиток Російського географічного товариства на ім'я Олександра Абрамова
У 2000 році брав участь у телешоу «Екстремальні ситуації» Миколи Фоменка на НТВ, пройшов два етапи «Повітря» й «Вода» та вибув на етапі «Земля»[6].
Нині працює інструктором альпінізму, гірським гідом і висотним кінооператором. Займає такі посади[2]:
Голова тренерської ради Федерації альпінізму та скелелазіння Москви;
З 2011 року — член російської «Асоціації гірських гідів».[7]
Є автором проєктів «Ризик» (сходження російських альпіністів у межах програми «Семи вершин») та ТОВ «Клуб 7 вершин» (комерційна організація та об'єднання альпіністів)[2].
Інциденти
У 2005 році Абрамов зазнав збройного нападу в Гімалаях. Під час громадянської війни в Непалі він у складі експедиції на Еверест їхав до Тибету. На гірській дорозі, за 100 кілометрів від Катманду, до автомобіля, в якому знаходилися Абрамов разом з іншим альпіністом Сергієм Каймачніковим, маоїсти кинули гранату. Абрамов отримав близько десяти осколкових поранень у ноги. Каймачнікову сильно пошкодило стопу лівої ноги, він отримав численні осколкові поранення правої ноги та лівої руки, а також втратив понад два літри крові. Обох врятував військовий вертоліт, який за 15 хвилин доправив їх до госпіталю в Катманду, де їм терміново зробили операції. Каймачнікова, який перебував у важкому стані, транспортували до Москви.
26 липня 2010 року Абрамов потрапив в авіакатастрофу на Кавказі. Під час польоту до гори Кюкюртлю з метою здійснення стрибка з парашутом разом із Валерієм Розовим, Андрієм Волковим, Сергієм Ларіним, Олексієм Овчинниковим і Сергієм Фурсовим, вертоліт зазнав аварії на висоті близько 5000 метрів.
Бібліографія
Абрамов Александр, Ельков Александр, Штиль Евгений «7 вершин мира: Наука путешествовать» – М.: Ниола-Пресс, 2009. — 320 с. ISBN 978-5-366-00403-9
Абрамов Александр, Ельков Александр, Штиль Евгений, Коробешко Людмила «7 Вершин по-РУССКИ!» – М.: Маска, 2018. — 228 с. + 2 цв. вкл. ISBN 978-5-906955-79-1
Абрамов Александр «Ген высоты. Откровенная история десятикратного восходителя на Эверест» – Бомбора, 2022 — 240 с. [1]ISBN 978-5-04-114013-7.
Особисте життя
мати Абрамова Майя Василівна (15 серпня 1930 року народження), інженер-конструктор.
дружина Коробешко Людмила Сергіївна (30 липня 1974 року народження), російський спортсмен, альпініст і лінгвіст, Директор російського Альпклубу «7 Вершин», напарниця Олександра у багатьох сходженнях (тричі підкоряла Еверест).
син Абрамов Максим Олександрович (9 січня 2002 року народження).
